В Україні спостерігається стрімке зменшення кількості учнів, які йдуть до першого класу: які області страждають найбільше. Дивіться нашу інфографіку.

В Україні спостерігається значне скорочення кількості першокласників у порівнянні з минулими роками. Ця проблема виникла не через міграцію дітей за кордон разом із батьками в умовах війни, а внаслідок зниження рівня народжуваності, яке почалося в 2020-2021 роках.

Цю інформацію озвучила Олена Парфьонова, голова громадської організації "Батьки SOS", у статті на сайті ZN.ua. Зокрема, прогнозується, що в навчальному році 2029/2030 кількість першокласників знизиться на 30-33% у порівнянні з 2025/2026 роком. Ця тенденція до скорочення кількості учнів продовжиться, і українські школи стануть ще більш пустими.

Згідно з даними Міністерства юстиції України, у першому півріччі 2026 року кількість новонароджених зменшилась на 16%, порівняно з 2025 роком, а з довоєнним - майже удвічі. Ці діти мають піти у перший клас 2033 року. Найбільше народжуваність падає у прифронтових регіонах. Зокрема, на Донеччині вона скоротилася вдвічі, на Запоріжжі - втричі, водночас на Вінниччині, Тернопільщині та Львівщині народжується на 20% менше немовлят. Незабаром ці зміни відчує система освіти України.

Нині середня наповнюваність класів в Україні становить 15,7 учня, проте у регіонах вона відрізняється: від 12,9 школяра у середньому в одному класі в Тернопільській області до 25,7 - у Києві. Найнижча середня кількість дітей у класах - у Тернопільській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Житомирській областях. І це означає, що для цих регіонів характерний вищий ризик реорганізації або укрупнення малокомплектних шкіл через демографічний спад і високу вартість утримання мережі шкіл.

Водночас у Києві та Київській області висока наповнюваність класів зумовлена концентрацією населення та високим попитом на місця у школах. Тоді як одні заклади освіти, розташовані в густонаселених спальних районах, набирають більше учнів, інші не завжди можуть відкрити перший клас. Подібна ситуація і у частині прифронтових регіонів, де деякі школи припинили функціонування через безпекові умови, тож учні вимушено ходять до тих, які продовжують працювати.

Зменшується також і кількість дітей у дитсадках, що також впливає на мережу дошкільної освіти. Так, за останні 10 років кількість дитсадків скоротилася в 1,3 раза. Станом на травень 2026 року працює 11,6 тисячі закладів, тоді як у 2015-2019 роках їх було близько 14,8-14,9 тисячі. Кількість дітей, які відвідують садки, за цей самий період зменшилася майже вдвічі.

За прогнозами Міністерства освіти і науки (МОН), у 2027 році число дітей у віці від одного до шести років зменшиться з 881 тисячі до 570 тисяч. Це означає, що протягом одного-двох років кількість дітей знизиться приблизно на 35%.

Ситуація матиме вплив і на реформу старшої школи. Як свідчать дані Державної служби статистики, в Україні у 2025 році налічується 11 820 навчальних закладів загальної середньої освіти. З них 7426 знаходяться у сільських районах, а 4394 – у міських. Таким чином, близько 63% шкіл в Україні розміщені в сільській місцевості.

Демографічний спад матиме вплив не лише на чисельність учнів, але й на баланс між академічними закладами (старші профільні школи) та професійними навчальними закладами (коледжі). Тому, розробляючи мережу ліцеїв, державі слід враховувати не тільки прогнозовану кількість дітей, а й можливі освітні траєкторії, підкреслює Парфьонова.

Як відомо, МОН попереджало, що у 2029 році кількість першокласників буде щонайменше на 30% меншою, ніж 2025-го. Тож громади по всій країні повинні вже зараз готувати мережі шкіл до такого сценарію. Йдеться насамперед про підготовку існуючої мереж закладів освіти до нових реалій.

Нагадуємо, що три роки тому в Києві відкривалися кілька перших класів, тоді як зараз формують лише один клас з обмеженою кількістю учнів. Таку точку зору висловив український телеведучий Василь Зима. Тим часом випускники все частіше виїжджають за кордон, обираючи іноземні університети. Незважаючи на сподівання вчителів на збільшення кількості заявок до першого класу, з кожним роком їх стає все менше. Крім того, в навчальних закладах спостерігається скорочення педагогічного складу. Зима вважає, що в умовах такої ситуації міністр освіти та науки має активно з'являтися в ефірах телевізійних каналів, на засіданнях Верховної Ради та зустрічах з президентом, аби домогтися фінансування для шкіл.

Директорка однієї зі шкіл, Оксана Поліщук, також звернула увагу на цю проблему. Вона підкреслила, що ситуація у прикордонних містах є зрозумілою, оскільки навчальні заклади розташовані всього за кілька кілометрів від зони бойових дій. Проте, схожі тенденції спостерігаються й у Києві: минулого року кількість першокласників була значно більшою, і деякі школи планували відкриття від 5 до 7 перших класів, тоді як зараз ледве формують два. Це стосується також і приватних навчальних установ.

Водночас, у Верховній Раді також зазначали, що в Україні у 2025 році зменшилась кількість першокласників на 62 тисячі. 2024-го учнів, які йшли у перший клас було 314 тисяч, тоді як торік переступило поріг школи вперше - 252 тисячі дітей. Основними причинами зменшення кількості першокласників стало падіння народжуваності та масовий виїзд дітей на початку повномасштабного вторгення в Україну, сказали у парламенті.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в київських школах спостерігається тривожна ситуація з учнями першого класу.

Отримуйте лише надійну інформацію в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не піддавайтеся на неправдиві новини!