ТЦК більше не вилучатиме телефон і не поміщатиме в "бусик"? Юристка пояснює новий указ - 20 хвилин

З 6 жовтня в Україні набрали чинності нові норми від Головнокомандувача Збройних Сил, спрямовані на забезпечення прав військовослужбовців.

Відтепер затримання та транспортування осіб можливо виключно за допомогою патрульних автомобілів поліції. Співробітникам ТЦК категорично заборонено вилучати мобільні телефони.

* Детальний аналіз нових нормативів та експертні коментарі юристів — дізнайтеся більше далі.

Новий указ Головнокомандувача Збройних Сил України №423, виданий 6 жовтня 2026 року, визначає детальний алгоритм дій для представників територіальних центрів комплектування та їх взаємодію з правоохоронними органами.

Конфіскація телефону, ременя та шнурків у військовозобов'язаного в ТЦК вже визнана як явне порушення. У документі також зазначається, що безпідставне вилучення особистих речей заборонено, а також зобов'язує забезпечити право затриманої особи на дзвінок рідним або адвокату. Додатково, службовцям заборонено перевіряти вміст телефону затриманого, і на вимогу представників ТЦК, вони повинні повернути його власнику.

Відповідно до встановлених норм, співробітники центрів комплектування не мають права затримувати громадян. У разі необхідності таку процедуру повинна виконувати поліція, яка зобов'язана транспортувати військовозобов'язаних на службових автомобілях, а не на приватних бусах.

Права осіб, які підлягають військовій службі, у територіальних центрах комплектування.

ТЦК нерідко наводять різні причини для затримання громадян. Однак у певних ситуаціях вони не мають на це права, якщо...

* немає доступу до реєстру "Оберіг";

Інколи, коли особа відмовляється пред'явити свої документи та отримати повістку;

* Працівники обговорюють питання "створення команди", а також плани чи очікування щодо транспорту.

ТЦК зобов'язані зафіксувати підставу доставлення і точний час прибуття. А протягом доби посадовці мають надіслати запит на скасування звернення про затримання.

У перші хвилини перебування в ТЦК черговий зобов'язаний негайно внести інформацію про особу до журналу, зазначивши точний час її прибуття. Крім того, в приміщенні повинно здійснюватися безперервне відеоспостереження, а записи мають зберігатися не менше 30 днів.

У зоні очікування повинні бути присутніми стільці, освітлення, вентиляційна система, питна вода та санвузол. У разі погіршення самопочуття необхідно зателефонувати за номером 103.

Якщо особа ухвалила рішення передати свої особисті речі на зберігання, то оформляється спеціальний документ у двох копіях. У цьому документі зазначаються список переданих речей, дата їх прийняття, інформація про власника та прізвище, ім'я та по батькові особи, відповідальної за зберігання.

Особа, яка затримується в територіальному центрі комплектування, повинна бути поінформована про цілі та правові підстави всіх своїх дій. Водночас, працівники не мають права порушувати людську гідність, а також повинні забезпечити доступ до медичної допомоги, можливість надання медичних документів та захист особистих даних.

Легенди та дійсність

Вінницька адвокатка Наталя Опольська аналізує значущий наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №423, виданий 6 жовтня 2026 року, що встановлює чіткі законодавчі рамки для функціонування територіальних центрів комплектування.

Міф №1. Рішення дозволяє транспортувати особу до ТЦК без наявності будь-яких документів.

Фактично, пункт 2.1.5 Інструкції дійсно передбачає можливість примусового доставлення з залученням поліції. Проте, цей наказ не анулює статтю 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка зобов'язує оформляти протокол адміністративного затримання. Водночас, стаття 258 КУпАП визначає ситуації, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Це два окремі документи!

Справжня загроза: фактичне затримання можуть спробувати подати під виглядом звичайної доставки, не дотримуючись належних процесуальних норм.

Міф №2. Досить лише вступити до ТЦК, і ти вже вважаєшся військовим.

Реальність: дані інструкції встановлюють чіткі рамки для прибуття до ТЦК, проходження мобілізаційних етапів та ухвалення рішення про призов. Зокрема, пункт 2.6 визначає спеціальний порядок оформлення призову. У свою чергу, пункт 2.5.4.1 регулює питання розміщення осіб, щодо яких вже було ухвалене відповідне рішення. Тому просто перебування у приміщенні ТЦК не означає, що особа була призвана.

Справжня загроза: саме в цьому місці слід уважно аналізувати правомірність причин, що обмежують свободу.

Міф №3. Наказ може призвести до мобілізації особи всього за кілька годин без жодних формальностей.

Реальність: наказ дійсно окреслює чітку послідовність дій: перевірка документів, військово-лікарська комісія, оформлення призову, формування підрозділів і відправка до навчального центру. У законодавстві не визначено єдиної обов'язкової перерви в декілька днів між цими етапами. Проте це не скасовує права на відстрочку, необхідний медичний огляд та дотримання всіх вимог під час оформлення призову. Пункт 29 постанови КМУ № 560 також вимагає вказати у повістці місце, дату та час явки.

Справжня загроза: виконання процедур лише на папері, без ретельного контролю документів, стану здоров'я та обґрунтувань для відстрочки.

Міф №4. Постанова надала право на вилучення телефонів і особистих предметів.

Реальність: пункт 2.1.9 Інструкції передбачає добровільну передачу особистих речей на зберігання.Але добровільна передача не тотожна примусовому вилученню. Окремі положення щодо зберігання речей не створюють загального права працівників ТЦК примусово вилучати телефони.

Справжня загроза: добровільна передача може бути фактично трансформована в примусову, особливо в ситуаціях, коли особі не роз’яснюють її права та процедуру повернення власності.

Міф №5. Указ встановив нові права на адвоката та можливість телефонного зв'язку.

Суть: пункти 2.1.8-2.1.9 встановлюють механізми для зв'язку з родичами та можливість приватного спілкування з адвокатом. Проте, право на кваліфіковану правову допомогу вже закріплено статтею 59 Конституції України. Цей наказ уточнює порядок реалізації зазначених гарантій, а не вводить їх уперше.

Справжня загроза полягає в тому, що людині можуть офіційно повідомити про існування такого права, однак насправді не надати їй можливості його реалізувати до завершення важливих етапів процесу.

На думку правозахисниці, суть проблеми полягає не в самому наказі №423, а в тому, яким чином його положення будуть реалізовані в реальному житті.

Замість того, щоб робити гучні заяви на кшталт "тепер усе можна", слід уважно розглянути конкретні аспекти Інструкції та наполягати на дотриманні юридично визначених процедур. Права людини не можуть зникати за межами ТЦК, підкреслює адвокатка.

Читайте також:

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google