"Зібрати всі частини головоломки важко": Ігнат підкреслив ключову рису агресії РФ проти України 3 лютого.

Під час масованого обстрілу 3 лютого Росія зробила ставку на велику кількість балістичних ракет, що суттєво ускладнило роботу української протиповітряної оборони. Через складність траєкторій та одночасні удари по різних регіонах оперативний аналіз наслідків потребує часу.

Цю інформацію озвучив керівник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат. Він зазначив, що після закінчення обстрілу збір даних з місць ударів є складним, оскільки "після атаки нелегко зібрати всі елементи воєдино".

Як повідомив Ігнат, ключовою особливістю цього удару стала надзвичайно велика частка балістичних та квазибалістичних ракет. Згідно з попередніми даними, під час атаки російські сили використали більше 70 ракет, з яких 38 були нейтралізовані силами протиповітряної оборони. Зокрема, Росія випустила 28 крилатих ракет, з яких 20 вдалося перехопити, а щодо ще шести інформація уточнюється; ймовірно, вони не досягли своїх цілей. Головними об'єктами ударів стали критично важливі інфраструктурні об'єкти, переважно енергетичні установки в різних частинах України.

"Цього разу спостерігається надзвичайно велика кількість балістичних ракет, які рухаються за балістичною траєкторією. Тому, незважаючи на те, що вдалося перехопити лише 38 з понад 70 ракет, враховуючи їх різні типи, це все ще є значним досягненням", - підкреслив він.

Ігнат підкреслив, що в процесі обстрілу ворог застосував стратегію розосереджених атак, націлившись одразу на кілька регіонів. Під ударами опинилися Харківщина, Дніпропетровщина, Київщина, Одещина та Вінниччина.

Він також акцентував увагу на зміні стратегій у ракетних ударах з боку Росії. Якщо раніше переважали крилаті ракети Х-101, то нині відзначається зростання використання більш складних систем ураження. Зокрема, було зафіксовано запуск Х-22 та Х-32 (не менше семи пусків), а також "Циркона", ймовірно, "Онікса", і ракет "Іскандер-М", які рухаються по балістичній або квазибалістичній траєкторії.

Юрій Ігнат також зазначив, що країна-агресор активно збільшує виробництво ударних безпілотників типу "Шахед". Широке застосування цих дронів змушує українську протиповітряну оборону витрачати значні запаси боєприпасів, включаючи системи короткого радіусу дії та "Гепарди". У відповідь Повітряні сили розширюють формування підрозділів, які спеціалізуються на знищенні безпілотників, щоб забезпечити більш ефективну боротьбу з ними.

У ніч з 2 на 3 лютого, коли температура в Києві знизилася до серйозних мінусів, Росія здійснила масовану атаку на місто за допомогою дронів та ракет різних типів. Є дані про руйнування в районах Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському. Внаслідок атак постраждало п'ятеро осіб.

Харків, а також ще 16 населених пунктів області, стали мішенню для атак. Окупаційні сили випустили в регіон п'ять ракет, використали п'ять керованих бомб, 25 дронів "Герань-2", три дрони "Молнія", чотири FPV-дрони та ще 36 безпілотників, вид яких наразі встановлюється.

Внаслідок обстрілів було знищено та пошкоджено об'єкти цивільної інфраструктури в Харкові, а також у районах Богодухівському, Куп'янському, Ізюмському, Харківському, Лозівському та Чугуївському. Зокрема, зафіксовані руйнування житлових будинків, автомобілів, дитячого садка, електричних мереж та господарських споруд. У результаті цих атак постраждали шестеро осіб.

Як повідомляв OBOZ.UA, після найсильнішої в 2026 році атаки Росії 3 лютого в Україні дуже складна ситуація в енергетиці, особливо на тлі температури повітря до -25 градусів. У столиці - два райони і понад 1000 будинків залишились без опалення в люті морози. Також складна ситуація з опаленням у Харкові, Дніпрі, Лозовій на Харківщині, адже удари були по ТЕЦ і ТЕС. Сильно постраждала й Одещина. По всіх регіонах діють відключення електроенергії, у низці областей - аварійні.