Символ Різдва: Коли і як український "Щедрик" став всесвітньо відомим святковим твором.

Український композитор Микола Леонтович створив першу версію різдвяної мелодії на початку ХХ століття, а потім ще протягом 20 років її удосконалював і загалом написав п'ять її редакцій. Дослідники вважають, що автор за основу взяв мелодію з українського фольклору - обрядової пісні, яку у дохристиянські часи виконували на Новий рік, який святкували колись на початку весни. Тож насправді первинно ця щедрівка не мала стосунку до Різдва.

Для створення своєї пісні Леонтович використав волинський варіант "Щедрика", який був зафіксований фольклористами та опублікований у одному з етнографічних збірників. Існує думка, що цю щедрівку композитор міг чути ще в дитинстві, яке провів на Поділлі. У своїй мелодії він вдало поєднав елементи народного багатоголосся та поліфонії, завдяки чому виник хоровий шедевр, у якому кожен голос виконує власну виражальну функцію.

Перший виступ "Щедрика" відбувся 29 грудня 1916 року, коли студентський хор Київського університету виконав цю композицію в залі Купецького зібрання, яка нині відома як Національна філармонія України, під час новорічного концерту. Свідки того заходу згадують, що присутні були вражені як мелодією, так і її виконанням. Внаслідок цього як сама мелодія, так і її автор, Леонтович, здобули значну популярність у музичних колах Києва.

Микола Леонтович (зображення: Вікіпедія)

Три роки потому, 11 травня 1919 року, "Щедрик" вперше прозвучав за межами України, виконаний хором під орудою диригента та композитора Олександра Кошиця у Празі. Після цього український хор відправився на гастролі до Відня, Женеви та Цюриха. Протягом наступних двох років мелодія звучала у 45 містах 10 країн Західної Європи.

Дивовижно, але ці гастролі мали дипломатичне значення. Симон Петлюра, новообраний голова Директорії Української народної республіки, відправив музикантів за кордон, усвідомлюючи, що популяризація української культури може допомогти привернути увагу Європи до проблем нашої країни.

Українська республіканська капела під час гастролей у Барселоні у 1921 році (скриншот із відео)

Афіша виступу Української республіканської капели в Парижі (зображення: Ukrainer)

Поки "Щедрик" завойовував популярність на світовій арені, його автор опинився в небезпеці через переслідування з боку української інтелігенції, яке організували денікінці після захоплення Києва в серпні 1919 року. Леонтовичу довелося залишити столицю і перебратися до Вінниччини, в місто Тульчин. На жаль, у січні 2021 року, під час візиту до батька в Гайсині, композитор був застрелений агентом ВНК (Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР). Обставини, що призвели до загибелі українського генія, досі залишаються загадкою.

Більш як через рік після загибелі Леонтовича його "Щедрик" вперше пролунав за океаном. Це сталося 5 жовтня 1922 року у найпрестижнішій концертній залі Нью-Йорку Карнеґі-Холл. На концерті, де зібрала уся американська еліта, композиція зірвала шквал овацій і хор викликали на біс. Саме тоді зробили перший аудіо запис композиції (його можна прослухати у нижче прикріпленому відео).

У 1936 році американець українського походження Пітер Вільховський переклав "Щедрик" англійською мовою і виконав його зі своїм шкільним хором у програмі "Година музики з Волтером Дамрошем" на радіо NBC. Так з'явилася американська версія "Carol of the Bells" (у перекладі - "Колядка дзвонів").

У цій версії вперше згадуються дзвіночки, тоді як в оригінальній українській версії йшлося про ластівок, що символізували прихід весни (оскільки язичницькі щедрівки виконувалися переважно в березні). З тих пір "Carol of the Bells" здобула популярність як різдвяна пісня не лише в англомовних країнах, а й далеко за їх межами.

Протягом своєї столітньої історії "Щедрик" звучав не лише в найпрестижніших концертних залах планети, а й у культових зарубіжних фільмах і телесеріалах, таких як "Сам удома", "Санта Клаус", "Міцний горішок", "Південний парк", "Сімпсони" та багатьох інших.

У 2016 році в Україні була випущена срібна ювілейна монета, присвячена 100-річчю першого виконання "Щедрика". Цього ж року стартував флешмоб у соціальних мережах, в якому користувачі виконували цю пісню в різних стилях — як професійні співаки, так і аматори.

У 2021 році в Тульчині було зафіксовано рекорд України за найбільшу кількість виконавців, які одночасно виконали "Щедрик" – їх налічувалося 3 512 осіб.

У грудні 2024 року в Києві на фасаді Міністерства закордонних справ України була встановлена мініскульптура, присвячена Різдву та відомому "Щедрику". Цей твір мистецтва, який понад століття є символом не лише святкування, але й культурної дипломатії, зображує ластівку, що тримає дзвіночок у своєму дзьобі.

Варто зазначити, що сьогодні "Щедрик" перекладено на численні мови, має безліч адаптацій та звучить від Північної Америки до Японії, ставши "неформальним" символом Різдва. Запрошуємо вас насолодитися 12 різними версіями цієї різдвяної композиції Леонтовича, виконаними різними мовами, в відео, яке ви знайдете нижче.