Рождество на южной Украине и в Подоле: этот обычай не встретишь больше нигде — на заслуженном отдыхе.

(заг) Від Корочуна до Мошу: як святкують Різдво у різних куточках України?

Різдво – це одне з найзначніших свят для всіх християн. Офіційно його святкують 25 грудня за новоюліанським календарем, проте деякі віряни, які дотримуються юліанського календаря, відзначають його 7 січня. Це велике свято супроводжується безліччю традицій та ритуалів, і в різних регіонах нашої країни існують свої характерні особливості святкування.

Поділля включає в себе Вінницьку, Хмельницьку, а також частини Черкаської та Тернопільської областей. Вечір напередодні Різдва тут відомий не тільки як Святвечір, але й отримав назви "вілія" або "кута". Святкова вечеря розпочинається з того, що господар приносить до оселі дідуха (або коляду) — сніп пшениці або жита, який є символом добробуту. Його розміщують у кутку біля ікони, а на підлогу розкладають солому. Наступного ранку коляду разом із соломою виносять за межі дому і спалюють.

Святковий стіл на Поділлі складається з традиційних 12 страв. Вареники часто готують з капустою та пшоном. Випікають особливий хліб у формі підкови, який вішають під образи і зберігають до Водохреща, а потім віддають корові під час отелення. Цей хліб називається "різдвяник", "рожество" або "різдво". Першу ложку куті кидають до стелі для бджіл, а другу -- морозу, щоб він не пошкодив посіви. Подоляни також вірять, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, тому їх згадують добрим словом і залишають їжу на столі. Різдвяні колядки мали свої особливості: на східному Поділлі ходили переважно з Віфлеємською зіркою, а на західному -- з вертепами.

У південних регіонах України, які включають Запорізьку, Херсонську, Миколаївську, Одеську області та південну частину Дніпропетровщини, Різдво відзначається в рамках загальноукраїнських звичаїв. Напередодні свята господарі займаються прибиранням своїх домівок, їх оздобленням та підготовкою нових вбрань для всіх членів родини. У деяких селах досі збереглася традиція прикрашати будинок дідухом та солом'яними павуками.

На Святвечір родина збирається за столом, на якому головною стравою є пшенична каша з родзинками, маком, медом і горіхами. Окрім куті, до столу подають узвар, рибу (запечену з овочами, рибні юшки та котлети), квашену та солену рибу, гриби та вареники з капустою. Вечеря часто відноситься до хрещених батьків, а діти приносять кутю, калачі та цукерки, отримуючи натомість подарунки.

Після святкової вечері молоді люди та діти розпочинають колядки, виконуючи різдвяні мелодії та висловлюючи господарям побажання здоров'я й благополуччя.

В Одеській області збереглася унікальна традиція, відома як "Мошу". Це святкування відбувається під час колядування, і його головною фігурою є чоловік у костюмі, який уособлює дух предків. Цей захід супроводжується веселими піснями, танцями та жартами, створюючи неповторну атмосферу радості та єдності.

Анастасія Єпур здійснила підготовку.

Знімок дідуха, Моші, різдвяного снопа та павучків був зроблений у "Живому музеї" Одеського обласного центру української культури, де представлені елементи нематеріальної культурної спадщини Одеського регіону.