Виклики та перспективи розвитку екологічної енергетики: аналіз актуальних питань -- Delo.ua

Розвиток ринку відновлюваної енергетики в Україні є не просто актуальним трендом, а відповіддю на стратегічні виклики. З одного боку, це реакція на загрози, пов'язані з війною та пошкодженням критичної інфраструктури. З іншого -- системна трансформація енергетичного сектору, яка дозволяє дивитися в майбутнє із більшим оптимізмом.

Однак з підвищенням зацікавленості у відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ) також збільшується кількість питань, що вимагають термінового розв'язання.

У 2024 році в Україні спостерігається значне прискорення темпів встановлення сонячних електростанцій, які фактично подвоїлися. Найкращі 25 компаній-інсталяторів разом реалізували проекти потужністю більше 700 МВт, як в Україні, так і за її межами.

До цього списку також потрапила компанія "ЕНЕРГО-ПЛЮС", яка в результаті року збільшила свою загальну генерацію завдяки декільком фотовольтаїчним установкам з сумарною потужністю 152 кВт. Хоча ці показники не є найвищими в порівнянні з багатьма іншими гравцями на ринку, для нас це важливий крок у реалізації стратегії енергетичної незалежності наших клієнтів.

Цей зріст свідчить про те, що, незважаючи на війну, енергетичну кризу та труднощі в логістиці, бізнеси та приватні споживачі активно вкладають кошти в сонячну енергетику. Це рішення є не лише фінансово обґрунтованим, але й виправданим у контексті пошкодженої централізованої інфраструктури.

Запровадження власних сонячних електростанцій допомагає компаніям знижувати витрати, зменшувати прив'язаність до розкладу відключень електроенергії та покращувати надійність своїх операцій.

У цьому контексті варто відзначити запуск першої сонячної електростанції (СЕС) мережею METRO в Україні. Об'єкт, розташований у Вінниці, потужністю 880 кВт, забезпечує до 30% енергетичних потреб торгового центру. Компанія має намір розширити цей досвід, встановлюючи сонячні установки у магазинах Львова та Івано-Франківська, з метою досягти загальної генерації в 3 МВт.

Така динаміка яскраво свідчить: для великого бізнесу зелена енергетика стає частиною енергетичної стратегії.

Незважаючи на те, що сонячна енергетика сьогодні займає лідируючі позиції за кількістю нових установок (75% від усіх відновлювальних джерел енергії в Україні), вітрова генерація також демонструє динамічний розвиток.

У Кіровоградській області розпочато будівництво вітропарку потужністю 93 МВт. Його реалізує компанія ETG за фінансування Укргазбанку, ЄБРР та МФК.

Першу стадію проєкту вже забезпечили фінансуванням у розмірі 26 мільйонів євро. У подальшому він задовольнить потреби тисяч користувачів та значно зменшить викиди вуглекислого газу.

Такі об'єкти -- це не лише інвестиції у виробництво "чистої" енергії. Це вклад у регіональний розвиток, зайнятість, підвищення енергобезпеки.

З 1 квітня 2025 року в Україні почали діяти нові вимоги щодо сертифікації будівель відповідно до стандарту НЗЕБ (будівлі з майже нульовим енергоспоживанням).

Це означає, що проєкти нових будівель можуть бути сертифіковані за європейським зразком як енергоефективні.

Хоча цей стандарт ще не є обов'язковим, він пропонує нові можливості для покращення економічної ефективності об'єктів та зменшення витрат на комунальні послуги. Це, у свою чергу, стимулює зростання попиту на локальну генерацію в сегменті відновлювальної енергетики, зокрема, на сонячні електростанції, розташовані на дахах, та системи зберігання енергії.

Серед трендів 2025 року -- інтерес бізнесу до власної генерації. Як показують приклади LogicPower, встановлення СЕС потужністю 30 кВт дозволяє скоротити витрати автомийки на 70% і окупається за два роки. Це не лише економія - це питання енергонезалежності, стабільності та конкурентоспроможності.

Схожі проєкти все частіше втілюються в сферах логістики, аграрного сектора та на промислових об'єктах. Інтерес до акумуляторних рішень швидко збільшується. Це вказує на зміну підходів — компанії прагнуть стати не лише "споживачами".

Зелена енергетика проникає і в агросектор. Впровадження СЕС, біогазових установок, систем енергозбереження -- вже не виняток, а дедалі частіше правило.

Такі технології дозволяють не лише знизити витрати, а й відповідати вимогам європейських ринків, де екологічність продукції стає стандартом.

Агробізнес сприймає зелену трансформацію як шанс, а не тільки як виклик. Безумовно, існують численні труднощі, такі як брак фінансування та нестача кадрів, проте процес вже запущено.

Попри позитивні зрушення, є низка системних проблем, які уповільнюють "зелений перехід". Однією з головних є питання землі.

Сьогодні велика кількість проєктів заблоковані через неможливість змінити цільове призначення ділянок, де планувалося будівництво СЕС чи ВЕС.

Законопроєкт №12283 "Про внесення змін до деяких законів України щодо продовження термінів дії документів з планування територій" міг би вирішити ситуацію, дозволивши враховувати чинні схеми планування територій замість обов'язкового їх перегляду. За оцінками профільних асоціацій, це розблокує будівництво 4-6 ГВт нових потужностей у найближчі три роки.

Проте, проект закону ще не пройшов друге читання у Верховній Раді. Тому на даний момент обстановка залишається невизначеною, і інвестори вимушені очікувати.

Іншою проблемою є невисока передбачуваність регуляторних заходів. Наприклад, у жовтні 2024 року були організовані "зелені аукціони", проте з очікуваних 110 МВт вдалося реалізувати лише 0,99 МВт.

Причини реального невдачі аукціонів полягають у низьких тарифах, відсутності гарантій, а також у небажанні інвесторів взаємодіяти з державними підприємствами, що мають погану репутацію в питаннях фінансових розрахунків.

Однією з актуальних проблем, що стоять перед розвитком зеленої енергетики, є те, що за останні роки сектор відновлювальних джерел енергії накопичив суттєві фінансові зобов'язання.

Згідно з інформацією, наданою ДП "Гарантований покупець", на початку 2025 року борг перед виробниками зеленої електроенергії досяг 22,3 млрд грн. Незважаючи на те, що в порівнянні з серпнем 2024 року ця сума знизилася на 37%, проблема боргового навантаження продовжує залишатися істотною.

Причиною цієї ситуації є хронічне недофінансування тарифу НЕК "Укренерго" у частині, яка спрямовується на розвиток ВДЕ. Це сталося через те, що парламент не закладав у бюджет кошти на покриття відповідної частини витрат.

Внаслідок цього, боргові зобов'язання "Укренерго" перед "Гарпоком" автоматично перетворилися на борги перед інвесторами. Очевидно, без стабільної фінансової бази важко вести мову про значні інвестиції в нові проекти.

Але слід усвідомлювати, що українська відновлювана енергетика - це не абстрактне "завтра". Це вже сьогодні: з проєктами, викликами, проривами і помилками.

Сьогодні ми повинні закласти основи, щоб ця галузь перетворилася на міцну підпору для економіки.

Отже, необхідно забезпечити співпрацю між бізнесом, урядом, науковими установами та місцевими громадами. Важливо встановити ясні правила, надійні зобов'язання та прозору конкуренцію.