Пестициди в меді: дослідники виявили стійкість токсичних сполук під час зберігання.

Українські вчені вивчили, як температура впливає на деградацію пестицидів у середовищі, і з'ясували, що значна частина токсичних сполук залишається стабільною навіть після року зберігання.

Науковці з кількох провідних українських наукових установ здійснили великий аналіз причин масового вимирання бджолиних колоній та вивчення вмісту пестицидів у меді. Це дослідження проводилося протягом 2021-2022 років і охоплювало різні регіони України.

Науковці виявили, що основною причиною загибелі бджіл стало отруєння пестицидами різних хімічних груп, зокрема неонікотиноїдами, триазолами, стробілуринами та бензимідазолами. Найчастіше причиною загибелі ставали суміші двох або більше піретроїдів та неонікотиноїдів у різних співвідношеннях.

Максимальна кількість загиблих бджолиних сімей спостерігалася в Полтавській області (565), Вінницькій (487) та Одеській (366). Трохи менше випадків було зафіксовано у Рівненській та Сумській областях — по 100, а також у Харківській області — 77 і Хмельницькій — 75 колоній.

У меді з пасік переважали залишки засобів захисту рослин з груп інсектицидів (неонікотиноїди) та фунгіцидів (триазоли, стробілурини та бензимідазоли). Неонікотиноїди становили 58,8% від вмісту пестицидів у меді, триазоли -- 29,6%, стробілурини -- 6,5%, а бензимідазоли -- 5,1%.

Особливу увагу дослідники приділили вивченню стійкості пестицидів у меді при різних умовах зберігання. Було встановлено, що при температурі 4°C залишки неонікотиноїдів, триазолів, стробілуринів та бензимідазолів у меді залишалися стабільними протягом 12 місяців зберігання.

При температурі 20°C, імідаклоприд, клотіанідин та тіаметоксам залишалися стабільними у середовищі протягом року. У той же час, рівень тіаклоприду знизився на 21,2%, а ацетаміприду — на 20,7% після 12 місяців зберігання. Серед триазолів, такие як тебуконазол, ципроконазол і епоксиконазол не піддавалися розкладу при 20°C, в той час як флутріафол зазнав розкладу на 36,3% через рік.

Залишки стробілуринів, таких як піраклостробін та азоксистробін, не демонстрували розкладу в середовищі при температурі 20°C протягом року. Винятком став пікоксистробін, який зазнав розкладу на 38,0% в період з дев'ятого по дванадцятий місяць зберігання.

Найшвидше при температурі 20°C розкладалися бензимідазоли. Карбендазим розклався на 80,0% до 9-го місяця, а до 12-го місяця повністю зник. Тіофанат-метил почав розкладатися з 6-го місяця і до 12-го місяця його вміст зменшився на 55,4% порівняно з початковим значенням.

Результати проведеного дослідження вказують на важливість здійснення моніторингу залишків пестицидів у трупах бджіл та меді під час вивчення випадків масової загибелі бджолиних колоній. Зібрані дані підтверджують необхідність активного пошуку та створення ефективних біопрепаратів як альтернативи хімічним пестицидам у аграрному секторі.

Дослідження здійснили вчені з Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного наукового центру "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича" при Національній академії аграрних наук України, а також Поліського національного університету.