Пенсіонерки "трансформуються" на моркву, щоб підтримати дітей: в Україні стартував унікальний та зворушливий проєкт.

Війна внесла корективи у наші пріоритети — сьогодні охорона психічного благополуччя дітей стала спільною метою для тисяч українців. Батьки, волонтери та громадські організації об'єднують свої зусилля, щоб підтримати наймолодших у подоланні труднощів, які не повинні були б стати частиною їхнього дитинства.

В Україні запустили новаторський курс, що сприяє розвитку дітей завдяки яскравому анімованому персонажу на ім'я Морква Горіхівна. Цікаво, що голос цього персонажа належить жінці віком за 60 років, яка разом з іншими жінками старшого віку вчиться надавати підтримку дітям, використовуючи додаток та психологічні підходи.

Чому цей проєкт вирізняється серед інших, які діти можуть отримати підтримку, які відгуки батьків, а також як можна долучитися до цієї ініціативи, розкриває "Телеграф".

"Цьомки-бомки, я -- Морквинка!" – так розпочинається унікальна подорож до психоемоційного відновлення через гру. Замість звичних сеансів із психологом українські діти занурюються в яскравий цифровий світ, де малювання, різноманітні вправи та спілкування з анімованою подругою м'яко зцілюють душевні травми, спричинені війною.

Інтерактивний додаток "Mapanda" став справжнім порятунком для 4000 сімей, надаючи їм надію та підтримку. При цьому діти навіть не усвідомлюють, що за анімаційним персонажем стоїть професійний психолог. Цей проект реалізовано в рамках ініціативи Академії Турботи "Ізі".

Нещодавно до Морквинки завітала її бабуся – Морква Горіхівна. Цю героїню втілюють жінки поважного віку, які в рамках проєкту взаємодіють з дітьми віком від 6 до 8 років.

Як розповідає "Телеграфу" засновниця Академії Турботи та авторка курсу Анастасія Свобода, усе почалося зі статті про проєкт в Зімбабве, де бабусі стали психологами.

За таких умов до ініціативи долучаються не лише діти, але й старші люди, які теж стикаються з кризами.

-- Ідея запала мені в душу, тож я поділилася нею з нашою командою. Проте наш проєкт -- це не про бабусь на лавочках, а про дещо технологічно складніший онлайн-процес, -- говорить Анастасія Свобода.

Отже, було ухвалено рішення провести експеримент.

Моя мама стала першою Морквою Горіхівною. Вона яскрава, енергійна та має чудове почуття гумору — справжній ідеал для цієї ролі. Але спочатку ми вирішили з'ясувати, чи буде дітям цікаво. Тому ми записали казку, створили анімацію для Морквинки, додали їй хустку, щоб вона виглядала як бабуся, і надіслали її нашим підписникам. Результати перевершили всі сподівання: 95% опитаних дітей висловили бажання отримати дзвінок від такої "бабусі", — розповідає авторка проєкту.

Психологи підтвердили терапевтичний вплив цього концепту на обидві сторони, залучені в процес. Для дітей образ бабусі або дідуся втілює тепло, захист та мудрість, формуючи безпечне середовище для емоційної підтримки. Водночас, така діяльність надає бабусям можливість для психологічного відновлення.

Врешті-решт, команда розробила план проєкту, знайшла охочих бабусь та визначила, як саме вони будуть комунікувати й підтримувати дітей. Тоді 50 малюків отримали безплатні психологічні дзвінки. Підтримка ментального здоров'я охопила два покоління. Було створено дві казки та записано один подкаст. Команда отримала понад 300 теплих відгуків.

Академія Турботи забезпечує підтримку різним групам дітей. У цьому закладі надають допомогу дітям, які пережили травматичні події, зокрема втрату рідних, а також фізичні чи емоційні стреси.

Коли батьки подають заявку, команда ретельно вивчає інформацію через анкету. Якщо виявляється, що дитина пережила серйозну травму, наприклад її батьки -- військові, чи перебувають у полоні, її обов'язково направляють до психолога. Для тих дітей, які потребують підтримки, але не зазнали глибоких втрат, залишають роль Моркви Горіхівни.

Всі українські діти, без сумніву, переживають наслідки війни. Однак існує суттєва різниця між тими, хто втратив близьких або зазнав важких переживань, і тими, хто просто потребує допомоги в адаптації до нових реалій. Моркви Горіхівни не є професійними психологами, тому їхня мета полягає не в традиційній психоедукації. Вони пропонують емоційну підтримку та сприяють створенню безпечного і гармонійного простору для дітей, – зазначає автор курсу Анастасія Свобода.

Деякі дзвінки з Морквою Горіхівною мають формат тристороннього спілкування, в якому беруть участь учасниця курсу (літня жінка), дитина та один з дорослих (наприклад, батьки). Це робиться для того, щоб дорослі могли відстежувати процес навчання, а також взаємодіяти з дитиною через ігрові активності. З часом вони зможуть грати безпосередньо з дітьми, не залучаючи учасниць курсу.

Як розповідає "Телеграфу" Яна Федорова-Комісар, їхня родина дізналася про проєкт з соціальних мереж. Їх зацікавила ідея турботи про ментальне здоров'я. Оскільки розмова проходить із психологом, жінка сподівалася, що він поспілкується з дитиною та, можливо, зверне увагу на проблеми у вихованні чи емоційному стані.

— Наш батько служить у війську, і донька завжди переживає за нього. Я можу не помічати ті тривоги, які відразу виявить фахівець. Іноді Злата переживає різкі зміни настрою, — ділиться жінка.

На щастя, дитина з ентузіазмом відреагувала на Моркву Горіхівну. Перед дзвінком Яна пояснила їй, що бабуся Морквинки зателефонує, тому Златі стало цікаво поспілкуватися та зустрітися.

-- Найбільше нам сподобалися нові й цікаві методи та ігри, які допомагають справлятися зі стресом і емоціями. І, звісно, скринька чудес. У Злати тепер дві скриньки -- від Морквинки та від Моркви Горіхівни. В одну вона кладе негативні емоції, а в іншу -- приємні спогади та позитивні почуття, -- розповідає жінка.

Наразі Яна більше не спостерігає у доньки різкі зміни настрою.

Тетяна Руженко, ще одна мама, яка теж вирішила взяти участь у проєкті.

— Ми теж вирішили долучитися до цього. Особливо в умовах війни та страху перед невідомістю... Було чим зайнятися. Спочатку донька була дещо стриманою, але Морквинка знайшла правильний підхід, змогла розговорити її та викликати довіру. В результаті Злата дуже прив’язалася до Морквинки і полюбила її. Особливо їй сподобалося, що зустрічі проходили не за стандартним сценарієм, а були справді щирими. Злата танцювала, співала, ділилася новинами та секретами. Це була справжня близькість! — ділиться Тетяна.

Раніше жінка з недовірою ставилася до спеціалістів у галузі психології.

Під час нашої евакуації вперше ми отримали підтримку психолога, і саме тоді я усвідомила, як важливо мати спеціаліста, який може донести багато суттєвих моментів, навчити самосвідомості, а також допомогти впоратися з внутрішнім безладом, подолати відчай і страхи, -- говорить вона.

Наприклад, Злата мала страх перед собаками, оскільки одного разу на неї напали вівчарка і алабай. Цей страх вона намагалася подолати, працюючи з психологом.

-- А тут війна, евакуація, потім повернення, перший клас на Закарпатті, новий клас онлайн у Харкові, вдома всі нервують... Коли я зрозуміла, що не справляюся, вирішила працювати з психологом і записала Злату, щоб отримати позитивний результат, -- розповідає Тетяна "Телеграфу".

На її думку, стверджувати, що дитина трансформувалася на 100% у позитивному напрямку, безумовно, неможливо.

Мабуть, так і не трапляється. Проте зміни все ж присутні. Іноді вона говорить щось підбадьорююче, і я розумію, що цьому її навчила Морквинка чи бабуся. А ще дихальні практики дуже корисні, коли ми сидимо у ванній під час повітряної тривоги, намагаючись сховатися. Результати поки що маленькі, як насіння, яке з часом перетвориться на щось прекрасне і світле... Це накопичувальний ефект, -- підсумовує жінка.

Морква-Горіхівна проводить короткі зустрічі -- 25 хвилин. За п'ять дзвінків можна посіяти зернятко корисних звичок, розповідає авторка проєкту Анастасія Свобода.

-- Для цього ми використовуємо цікаві інтерактивні ігри. Наприклад, у межах сюжетної історії грають у гру "Подяка-Морвʼяка", яка навчає вдячності. Гра має прості правила, і після дзвінка дитина грає в неї з дорослими вдома. Таким чином звичка переноситься в повсякденне життя родини, -- пояснює жінка.

Окрім телефонних дзвінків, в проєкті застосовуються інші корисні інструменти, зокрема "Трекер добрих звичок" і "Скарбничка чудес". Трекер щодня пропонує нові завдання: наприклад, сьогодні учасники грають у гру вдячності, а завтра їх чекає "Куля-Конфліктуля" тощо. Наприкінці проєкту дитина отримує "Скарбничку чудес", що містить ігри для подальшого використання.

Дитина поступово освоює способи подолання негативних емоцій, розвиває комунікативні навички, емоційний інтелект, здатність до емпатії та стійкість до стресу.

Рівень залученості панянок вражає. Вони впевнено долають труднощі, зростають професійно й особистісно. А чатики онбордингу приємно "палають" і як зазначає команда Академії Турботи: "читати чатик з панянками 60+ це особливий вид терапії", адже панянки відчувають, що потрібні, відчувають що можуть бути корисними й професійно допомагати.

Дехто навіть змінив колір волосся на помаранчевий, щоб повніше відчути образ.

Одна з жінок, що стала учасницею проєкту у ролі Моркви Горіхівни -- Лариса Смирнова. За її словами, наші діти -- дуже цікаві й розумні. А участь у проєкті дозволила відчути себе важливою частиною підтримки для малечі, яка пережила тяжкі часи.

-- Енергії, безумовно, додалося. Я впевнена, що чужих дітей не буває. Кожен може зробити щось невелике, але значуще для суспільства. І я рада, що змогла спілкуватися з дітками. У мене тепер є енергія та плани -- я хочу продовжувати працювати в цьому проєкті, -- ділиться жінка з "Телеграфом".

Унікальна історія належить Вікторії Біркентале, 63-річній вчительці з Донецька. Двічі змінюючи місце проживання, вона витримала окупацію рідного міста в 2014 році, а потім, у 2022 році, дивом втекла з Маріуполя. Наразі вона мешкає у Вінниці.

Я вже на пенсії. Оформила її всього за три дні до початку великої війни — 21 лютого 2022 року. Спочатку мала намір повністю присвятити себе вихованню молодшого онука, але пережиті події стали для мене великим випробуванням. Згодом я знайшла сили відновити себе завдяки програмам психосоціальної підтримки, — ділиться Вікторія.

Пані Вікторія вважає волонтерство своїм покликом. Вона виготовляє окопні свічки для фронту, плете маскувальні сітки та створює теплі речі для захисників. Вірить, що вихід на пенсію не є причиною зупинятись.

Одного разу вона звернула увагу на оголошення, яке шукало харизматичних жінок віком від 60 років, які мають захоплення технологіями та досвід роботи з дітьми. Програма обіцяла емоційну підтримку, нові знання та шляхи для професійного зростання.

Жінка миттєво усвідомила, що це те, що їй бракувало.

-- Я вже мала досвід роботи з дітьми: викладала в музичній школі, працювала з молодшими класами, а також у вищій освіті. З технологіями теж усе гаразд, адже я знайома з різними платформами ще з 2014 року, коли наш університет перейшов на дистанційне навчання, -- згадує Вікторія.

Перед тим, як стати Морквою Горіхівною для дітей, жінка пройшла підготовку. Тепер Вікторія відчуває, що здатна допомогти не лише своїм дітям та онукам, але й ширшому колу людей.

-- Мій онук, хоч і зовсім маленький, пам'ятає моменти з Маріуполя. Ми намагаємося робити все, щоб зменшити стрес для нього, -- ділиться Вікторія з "Телеграфом".

Діти, особливо ті, хто пережив війну, часто мають у своїй душі глибокий біль. Це може проявлятися різними способами: від нервових зривів до закритості чи інших емоційних реакцій. Як зазначає Вікторія, важливо підтримувати не лише дітей, а й їхніх батьків, зокрема матерів. Адже коли мати звертається за допомогою для своєї дитини, вона також шукає підтримку і для себе.

Перед тим як поєднати бабусь та дітей, панянок готують. Навчання для майбутніх Морквин Горіхівн триває три тижні.

За перший тиждень, учасниці вивчають основи психології: як правильно спілкуватися з дітьми, особливості дитячої психіки та вікові відмінності. Також вони отримують матеріали для самостійної підтримки та розвитку стійкості.

На другому тижні жінки розширять свої знання щодо методики проєкту, його завдань та особливостей роботи з дітьми. Учасниці ознайомляться з інструментами, що застосовуються в процесі роботи.

На третьому тижні розпочинається активна підготовка до телефонних дзвінків дітям. Учасниці вивчають анкети, складають персоналізовані описи та готуються до комунікації.

Персонаж Моркви Горіхівни є своєрідним пілотним проєктом. На початкову зустріч зареєструвалося 70 учасників, проте в реальності з'явилося лише 50, і лише 20 з них вирішили взяти участь у навчальному процесі. З цього числа 10 жінок наразі співпрацюють з ІЗІ Академією Турботи.

Річ у тім, що наприкінці кожного тижня відбувався відбір.

-- Ми коректно попрощалися з тими, хто наразі не готовий працювати з дітьми. Учасниць ми інформували, що наша мета -- не лише допомогти дітям, але й забезпечити комфорт і розвиток для самих панянок. Якщо хтось стикається зі стресом чи має труднощі, ми пропонуємо приєднатися до наступної хвилі проєкту, -- ділиться Анастасія Свобода.

Чимало учасниць усвідомлюють, що їм важко, і обирають відкласти своє навчання на пізніше. В результаті в програмі залишаються найкраще підготовлені та найбільш обізнані.

Цей онлайн-проект дозволяє жінкам і дітям долучатися з будь-яких населених пунктів.

Проєкт з морквинками фінансується урядом Німеччини, що дозволяє забезпечити безплатну участь дітей. Зараз Анастасія Свобода працює над створенням стратегії, яка дозволить залучити бізнес для подальшої підтримки ініціативи. Мета -- створити стабільні умови для оплати роботи учасниць проєкту, проджект-менеджера та інших співробітників, аби діти й надалі могли брати участь безплатно.

На даний момент жінки, що виконують роль моркви Горіхівни, отримують певну винагороду, яка є для них вторинною, а не основною причиною для участі.

-- Найголовніше -- це досвід, освіта та можливість бути частиною спільноти. Наприклад, учора ми провели випускну зустріч. Тепер ми стали друзями, відвідуємо виставки та підтримуємо одна одну, -- зазначає Анастасія.

Згідно з інформацією, наданою "Телеграфу" засновницею Академії Турботи та автором курсу Моркви Горіхівни Анастасією Свободою, в рамках проєкту заплановано проведення двох курсів: перший вже успішно завершено, а другий відбудеться навесні.

Батьки можуть реєструватися вже сьогодні, оскільки їх внесуть до списку резерву. Для панянок старшого віку радять стежити за соцмережами -- їх обов'язково сповістять, коли буде можливість долучити.

У цей період Академія Турботи здійснює телефонні консультації, під час яких Морквинка виступає в ролі психолога, а також організовує різноманітні курси для допомоги дітям.