Пенсіонер з Хмільника виготовив більше 3000 квадратних метрів основ для маскувальних укриттів - на заслуженому відпочинку.

Як особа з інвалідністю, я щодня займаюся виготовленням основ для маскувальних сіток.

Святослав Стельмах із Хмільника, що на Вінниччині, - пенсіонер за віком. Має захворювання, через яке дістав інвалідність ще в дитинстві. Проте це не заважає йому допомагати нашим воїнам. Майже три роки чоловік плете основи для маскувальних сіток.

Святослав не любить залишатися без роботи. Його донька живе окремо, а дружина пішла з життя десять років тому. Тож чоловік постійно знаходить заняття для своїх рук, прагнучи надати своєму життю більшого змісту.

- Чимось треба займатися, адже часу вільного багато. Було натхнення - пробував себе у вишивці. Я брав заготовки на тканині, де вже нанесено малюнок. Нічого складного не було, головне, вміти голку в руках тримати. Так вишив натюрморт на кухню, картину з павичами в спальню, - згадує чоловік.

З перших днів широкомасштабного вторгнення Святослав не зміг залишитися байдужим. Його навички плетіння сіток, які він здобув завдяки другу, стали дуже корисними. У місцевому волонтерському центрі жінки невтомно займаються виготовленням маскувальних сіток, тож для цього потрібні значні ресурси.

Ця праця вимагає значних зусиль, терпіння та концентрації.

- Треба постійно бути в сидячому положенні. Наразі я займаюся створенням основ розміром чотири на шість метрів. Щоб завершити цю роботу, знадобиться не менше тижня. За один-два дні з цим не впораєшся. Я можу увімкнути телевізор або підключити інтернет, щоб послухати якісь освітні програми. Дивитися не виходить, адже очі мусять слідкувати за руками, - розповідає волонтер.

Він зазначає, що щодня витрачає щонайменше чотири години на виготовлення основ для сіток. Час від часу він робить короткі перерви, адже потрібно також відпочити та зайнятися домашніми справами. За його підрахунками, він створив більше сотні основ, що становить понад три тисячі квадратних метрів.

Для виготовлення сіток необхідні особливі, міцні нитки — капронові або шовкові. Один раз трапився випадок, коли ворожий дрон з зарядом застряг у такій сітці. Хлопці зазначили, що якби не ця сітка, чотири людини могли б загинути, а техніка була б знищена. "Приємно усвідомлювати, що наша робота приносить користь", — говорить Святослав.

Він зазначив, що в маленькому містечку Хмільник ще кілька чоловіків займаються виготовленням подібних основ. Проте попит на них залишається високим. Хоча сітки можуть прослужити довго, обставини війни вносять свої зміни.

Чоловік зазначає, що його засмучує байдужість певних мешканців міста до потреб військових.

У першу зиму, коли світло зникало на чотири години, я спілкувався зі своїм другом. Він нарікав, що не знає, як провести час: немає світла, немає інтернету, а сидіти на дивані вже набридло. Я запропонував йому цікаве заняття, обіцяв показати і навчити новому. Можу навіть зробити човника для плетіння. Але він відповів, що у нього немає на це часу. Ось так і закінчився його патріотизм. Люди просто сидять і чекають, сподіваючись, що це їх не торкнеться. Не хочу всіх лякати, але якщо лінія фронту наблизиться до нас, допомагати вже буде запізно, – розмірковує Святослав.

Він переконаний, що кожен може зробити свій внесок у спільну боротьбу. Як пенсіонер з обмеженими можливостями, він не має змоги фінансово підтримувати ініціативи, оскільки його виплати є незначними. Проте щодня присвячує кілька годин своєї праці на користь спільної справи. Він вірить, що навіть найменший внесок кожної людини може призвести до великої перемоги.