Паліативний догляд не зосереджується на тому, скільки часу залишилося, а на тому, як людина проведе цей час - 20 хвилин.

Ця новина додана читачем. Редакція не має відношення до даного матеріалу

На засіданні круглого столу у Вінниці обговорили питання покращення доступу до паліативної допомоги в місцевій громаді.

Паліативний догляд не стосується залишку часу, який залишився людині. Він зосереджений на тому, як вона проведе ці миті.

21 вересня 2026 року у Вінниці проходив круглий стіл на тему "Розширення можливостей та доступу до послуг домашнього догляду і паліативної допомоги у Вінницькій територіальній громаді". Організатором заходу виступила громадська організація "Паросток".

У приміщення Хабу "Місто змістів" зібрались представники громадського суспільства та комунальних закладів громади і області. У щирій розмові люди ділились особистим досвідом і пропонували, що, на їхню думку, потрібно зробити, аби у Вінницькій громаді був повноцінний паліативний догляд.

Оксана Яцюк, експертка з адвокації, розповіла про результати дослідження та оцінки потреб, яку зробили в рамках проєкту "Розширення доступу до послуг догляду вдома та паліативного догляду в 7 громадах України силами коаліції ОГС - надавачів соціальних послуг". Вона нагадала, що Вінницька громада є найбільшою в області (понад 415 тисяч мешканців з урахуванням близько 50 тисяч ВПО), приблизно чверть мешканців - люди пенсійного віку. Це створює постійно зростаючий попит на соціальні послуги зараз і в майбутньому, і спричиняє зростання навантаження на фахівців соціальної сфери.

У Вінницькій громаді заклади, які підпорядковуються Департаменту соціального захисту Вінницької міської ради, не забезпечують паліативний догляд. Натомість, вони пропонують послуги з домашнього догляду.

На сьогоднішній день існуючі соціальні послуги з догляду на дому не задовольняють потреби осіб, які потребують постійного нагляду. Хоча є запит на стаціонарний догляд, громада не має відповідних установ, що могли б його забезпечити.

У ході круглого столу учасники звернули увагу на досягнення та недоліки в області паліативного догляду в Вінницькій громаді.

Світлана Іващенко, представниця Асоціації "Відкриті серця", поділилася досвідом, який отримала її організація під час реалізації соціального замовлення в 2025 році. Конкурс було ініційовано Вінницькою обласною адміністрацією. У своїй промові пані Світлана акцентувала на важливості підтримки професіоналів, що займаються паліативним доглядом. В рамках соціального замовлення фахівці Асоціації "Відкриті серця" отримували супервізію, що значно допомагало уникнути емоційного вигорання.

Спеціалісти Вінницького територіального центру соціального обслуговування, Лілія Христянко та Валентина Шумигора, висловили свої спостереження щодо зростаючої кількості випадків вигорання серед соціальних працівників, які займаються наданням домашнього догляду. Серед клієнтів Терцентру є пацієнти з паліативними станами. Вплив війни та інші чинники, ймовірно, сприяють цьому явищу. Психолог центру організовує групові сесії, але через обмежені ресурси та значну кількість працівників не вдається забезпечити участь усіх бажаючих одночасно.

Сергій Ямковенко, який є головою громадського об'єднання "Альянс Україна-Хорватія" та капеланом спільноти "Гедеонові браття", поділився інформацією про духовну підтримку, що її надають капелани, і висловив бажання співпрацювати з комунальними та громадськими організаціями.

Фахівці Обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку розповіли про роботу закладу. Сергій Якубовський, директор пансіонату, поділився планами відкрити відділення денного догляду, яке працюватиме з 9 до 17:00 години. Він розповів, що за останні роки змінилось ставлення до підопічних у пансіонаті, і завдяки фінансуванню та допомозі благодійників значно покращились умови.

Оксана Орищук, керівник громадської організації "Незалежність", підкреслила необхідність створення в громаді стаціонарного паліативного догляду.

Психологиня Альона Настояща, яка викладає у Вінницькому педагогічному університеті, порушила важливу тему організації груп підтримки для сімей. Вона вважає, що доцільно організовувати зустрічі для родичів, зокрема для сімей людей, які проживають у пансіонатах.

Наталія Корчак, яка представляє громадську організацію "Правополіс", акцентувала увагу на труднощах, з якими стикаються родини внутрішньо переміщених осіб. Коли в таких родинах є літні люди або особи з паліативними захворюваннями, знайти житло стає справжнім викликом. Додатково, поєднувати догляд за близькими та роботу після вимушеного переселення є дуже складним завданням. Часто від жінок у таких ситуаціях очікують, що вони залишать свої професійні обов'язки, щоб забезпечити належний догляд за родичами з паліативними діагнозами.

Анастасія Ліщинська, координаторка Гуманітарного Хабу ГО "Паросток", підкреслила, що у суспільстві все ще існує стигматизація стаціонарного догляду. З гумором вона поділилася своїми життєвими планами, зазначивши, що сама не проти розглянути варіант життя в пансіонаті через 10-15 років. Вона заперечує негативні стереотипи щодо стаціонарного догляду, вважаючи його цілком прийнятним варіантом.

Оксана Пойда, голова Вінницької міської організації Союзу українок, поділилась своїм досвідом у догляді за матір'ю. Вона звернула увагу на те, що родичам, які піклуються про близьких з паліативними діагнозами, часто бракує необхідної інформації і навичок. Пані Оксана розповіла, як шукала навчальні відео на YouTube, щоб покращити свої вміння у догляді. Проте, на жаль, не всі мають можливість користуватися інтернетом або вміють ефективно шукати потрібні ресурси. Догляд за паліативними пацієнтами стає серйозним викликом для сімей. Щоб отримати матеріальну компенсацію, необхідно мати низькі доходи. Забезпечення доступного навчання та інформаційної підтримки могло б суттєво полегшити цю ситуацію для родин.

Леся Коняга, членкиня громадської організації "Діа-Діти", підкреслила необхідність впровадження паліативної допомоги у Вінницькій громаді. Вона поділилася інформацією про діяльність організації, адже діабет може призвести до серйозних ускладнень, включаючи паліативні стани.

Марина Махницька та Ольга Олійник, експертки благодійного фонду Схід SOS, поділилися інформацією щодо доступних форм психологічної підтримки, зокрема для соціальних працівників, а також обговорили співпрацю з геріатричними закладами. За словами пані Оліги, введення паліативної допомоги має стати державним пріоритетом, адже ініціативи на рівні громад не є достатніми.

Позитивно оцінила роботу Вінницького терцентру Лариса Гусар, голова ГО "Клуб бухгалтерів". Пані Лариса відвідує гуртки для пенсіонерів, не раз спостерігала, як соціальні робітники допомагають її незрячій сусідці. Також пані Лариса поділилась власним досвідом важкої зими, і зізналась, що їй було складно звернутись по допомогу під час хвороби і відключень світла.

У багатьох виступах прозвучала думка, що потрібно мати чіткий алгоритм звернення по допомогу, можливо, у вигляді дорожньої карти для людей з паліативними діагнозами, чи інформаційних роликів. Мешканці громади мають розуміти, що є можливості для допомоги і не залишатись наодинці у важких ситуаціях.

За підсумками засідання круглого столу було прийнято резолюцію. Намірено звернутись до державних органів з метою включення паліативного догляду до основних соціальних послуг. Крім того, керівникам Вінницької громади пропонується впровадити паліативний догляд та дослідити можливості відкриття стаціонарного відділення для цієї послуги.

Круглий стіл був організований в рамках проєкту "Розширення доступу до послуг догляду вдома та паліативного догляду в семи громадах України", який реалізується силами Коаліції ОГС, що надає соціальні послуги. З листопада 2025 року до цього проєкту долучилась Громадська організація "Вінницька міська організація соціального розвитку та підтримки окремих вразливих категорій молоді "Паросток".

Метою даного проєкту є забезпечення стійкого та високоякісного доступу для жителів громад до послуг домашнього догляду та паліативної допомоги.

Проєкт втілюється благодійною організацією "100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ. РІВНЕ" за сприяння Фонду "Аскольд і Дір", який управляється ІСАР Єднання, в рамках ініціативи "Сильне громадянське суспільство України – двигун реформ і демократії", фінансованої Норвегією та Швецією.