Нова хвиля похолодання: які прогнози щодо електропостачання та опалення в Києві та інших регіонах України.

В Україні очікується нова хвиля похолодання після нетривалого підвищення температури. Найважча ситуація з енергозабезпеченням залишається в Києві. Чи є шанс у киян легше пережити період сильних морозів, розбирався спецкор РБК-України Юрій Дощатов.

Головне:

* Вплив чотирьох нападів на енергетичну інфраструктуру столиці за місяць

* Підсумки діяльності Штабу з надзвичайних ситуацій

* Обсяги імпорту електричної енергії зросли на 30%

* Пережити нову хвилю холодів навряд чи буде легше

Ситуація в енергетичній системі України, особливо в Києві, істотно ускладнилася після серії потужних атак у січні. У відповідь на це в усіх регіонах країни почали впроваджувати графіки відключень електроенергії, хоча раніше таке траплялося лише в західних областях.

В центральних південних та східних - застосовуються аварійні відключення. Це стосується Черкаської, Полтавської, Харківської, Запорізької, Чернігівської, Дніпропетровської, Одеської областей і Києва.

У столиці спостерігається серйозний брак електроенергії, і в Міністерстві енергетики наразі не можуть визначити терміни, коли ситуація покращиться. "Відновлення запланованих графіків погодинних відключень можливе лише після стабілізації роботи енергетичної системи", - підкреслив заступник міністра енергетики Артем Некрасов.

В столичній військовій адміністрації роблять більш оптимістичні заяви. "Щодо відновлення планових графіків (відключення - ред.) електроенергії, ми найближчим часом до них повернемося, однак вони будуть досить жорсткими. Ми чекаємо цього з дня на день", - повідомила речниця КМВА Катерина Поп в ефірі телемарафону.

Станом на 27 січня через погіршення погодних умов більше 500 населених пунктів залишилися без електрики в таких областях, як Вінницька, Хмельницька, Миколаївська, Тернопільська, Кіровоградська, Чернігівська, Чернівецька, Сумська, Житомирська та Київська. Ремонтні бригади енергетичних компаній працюють безперервно.

Ситуація в Києві - протягом місяця відбулося чотири потужні напади.

У Києві обстановка різко ускладнилася 9 січня, коли відбулася перша масована атака на столицю України у цьому році. Внаслідок комбінованого ракетного обстрілу суттєво постраждали ключові об'єкти, що забезпечують генерацію та розподіл електроенергії, тепла й води.

Вплив авіаційного нападу на столицю України 9 січня (зображення: dsns.gov.ua)

На всьому лівому березі Києва, а також у районах Печерськ і Шевченківський, були введені термінові відключення електроенергії. Це призвело до порушень в постачанні тепла та води. Практично половина будівель у столиці, що становить приблизно 12 тисяч об'єктів, залишилася без опалення.

До 12 січня більшості споживачів відновили подачу тепла, але ситуація зі світлом суттєво не покращилась. Вдалося перейти на графіки лише на правобережній частині столиці - на лівому березі продовжували діяти аварійні відключення світла.

Однак 13 січня відбулася друга атака, що суттєво посилила наслідки першої. Внаслідок цього в місті знову запровадили аварійні відключення електрики.

Після двох атак столиця фактично позбулася одного з важливих об'єктів, що забезпечували її електроенергією та теплом. За словами джерел видання, одна з теплових електростанцій міста вже не підлягає відновленню.

Не ризикували давати прогнози щодо подальшого розвитку ситуації в Міністерстві енергетики. "Обставини, що стосуються тривалості аварійних відключень, особливо в Києві, залишаються непередбачуваними після масштабних атак", - зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник.

Однак вже наступного дня прем'єр-міністр Юлія Свириденко зробила оптимістичну заяву, зазначивши, що з четверга, 15 січня, ситуація повинна поліпшитися, якщо не станеться нових атак. Проте покращення не настало – кількість проблем лише зросла. Через зниження напруги та численні аварії використання електроенергії в ряді будинків на лівому березі стало майже неможливим.

Роботи з відновлення пошкоджених об'єктів проводилися майже безперервно. Командам ремонтників обіцяли збільшену оплату праці.

"Вчора я відвідав один з енергетичних об'єктів на лівому березі. Ніколи раніше не бачив стільки ремонтників і техніки, які працюють над усуненням пошкоджень," - поділився своїми враженнями один із співрозмовників, який добре обізнаний з процесом відновлення енергетичної інфраструктури.

20 січня Київ знову став жертвою нападу. В столиці пролунали сильні вибухи, а мешканці відчули проблеми зі світлом і водопостачанням.

У ніч на 24 січня - нова атака Києва дронами та ракетами. Пошкодження та руйнування зафіксовані у п'яти районах. До вже існуючих проблем з енерго-, водо- та теплопостачання додались перебої з мобільним зв'язком та інтернетом у деяких операторів.

Непередбачувана обставина на території всієї держави.

14 січня по всій території України було оголошено надзвичайний стан у сфері енергетики. У Києві сформували оперативний штаб для усунення наслідків російських атаки на енергетичні інфраструктури, який очолив міністр енергетики Денис Шмигаль.

Зустріч Президента України, присвячена енергетичним питанням (зображення: @Denys_Smyhal)

Засідання штабу проходять майже щодня. Кожного ранку президент Володимир Зеленський проводить наради з питань енергетики, де визначаються актуальні питання для негайного вирішення.

Співрозмовник РБК-Україна, знайомий з процесом, повідомив, що на нарадах енергетики повідомляють про проблеми, потім визначаються можливі механізми їх подолання і вже на Штабі приймаються конкретні рішення.

Протягом цього часу, завдяки реалізації даного підходу, було внесено зміни в режим надзвичайного стану, що дозволило людям вільно пересуватися до пунктів незламності вночі. Також було підвищено граничні ціни для розширення обсягів імпорту електричної енергії, зобов'язавши державні компанії імпортувати не менше 50% електроенергії. Крім того, до Києва були направлені додаткові когенераційні установки, а ремонтні бригади з західних областей були перекинуті для роботи в столиці.

Також були ухвалені інші рішення щодо пришвидшення ремонтних і відновлювальних робіт, а також щодо збільшення обсягів генерації електроенергії. Проте, за словами Геннадія Рябцева, директора центру "Псіхея", дії та рішення штабу не є достатніми для істотного зниження ризиків погіршення ситуації в найближчому майбутньому.

На цей момент температура в Україні дещо підвищилася. Проте морози відступили лише на короткий період. Вже на вихідних метеорологи знову прогнозують зниження температури до 25 градусів.

Рябцев переконаний, що для пом'якшення наслідків нової хвилі холодів, особливо в умовах можливих нових обстрілів, необхідно терміново встановити окремі генератори для кожного будинку в Києві, де системи життєзабезпечення постраждали найбільше.

"Кожен з цих будинків повинен бути оснащений індивідуальним генератором. І мова не йде про резервний пристрій, а про повноцінний автономний генератор - будь то дизельний чи бензиновий. Інші варіанти не розглядаю. Це необхідно реалізувати негайно," - підкреслив Рябцев.

Експерт вважає, що постачання когенераційних установок до столиці в найближчій перспективі навряд чи зможе вирішити існуючі проблеми. "Це абсолютно безглуздо, якщо мова йде про вирішення ситуації в Троєщині (район Києва, що стикається з найбільшими труднощами - ред.). Як можна за допомогою цих установок забезпечити тепло в такій ситуації? Скільки часу знадобиться для цього і де їх взяти в даний момент?" - ставить питання Рябцев.

Щодо перспективи на більш тривалий час, то Рябцев вважає за потрібне не займатися перерозподілом існуючих потужностей, а встановлювати нові невеликі генераційні установки і підключати їх, і ті що вже працюють до загальної мережі. "Треба простимулювати якнайшвидше і активніше підключення до мережі малих енергоустановок, які вже введені в експлуатацію. Нам треба якнайбільше гарантованої розподіленої генерації", - зазначив він.

Найдієвіші рішення Штабу

Найефективнішим заходом, ухваленим Штабом, напевно, є прибуття ремонтних команд електриків з інших регіонів. За останніми відомостями, наразі в Києві працює 50 таких бригад. Додатково очікується прибуття ще близько 20 команд для виконання робіт у столиці найближчими днями. Таким чином, загальна кількість ремонтних бригад у Києві досягає 166.

Збільшення цінових меж для імпорту електроенергії в денний час та в години пікових навантажень також принесло свої результати. Згідно з коментарем Дар'ї Орлової, аналітикині ринку електроенергії в ExPro, після цього рішення імпорт зріс на 33%.

"Протягом періоду з 12 по 18 січня країна імпортувала 171 тисячу МВт-г електроенергії, тоді як з 19 по 25 січня цей показник зріс до 229 тисяч МВт-г. Обсяги імпорту за неповний місяць вже перевищили загальний імпорт за весь грудень. Існує ймовірність, що у січні буде встановлено новий рекорд імпорту з моменту інтеграції в ENTSO-E", - повідомила Орлова.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел РБК-Україна, вдалося майже вдвічі збільшити можливі обсяги імпорту електричної енергії під час пікових годин доби, які в середньому залишаються на рівні 1 ГВт.

Проте імпорт все ще не наблизився до потенційних обсягів у 2,45 ГВт. "Найбільші постачання спостерігалися у січні лише кілька годин", - підкреслила Орлова.

Разом з цим досі повністю не розв'язана проблема передачі електроенергії з західної частини України в центр, південь і на схід. Ці проблеми виникли через руйнування магістральних ліній.

Не можна розраховувати на те, що наступні холоди Україна, і зокрема Київ, витримають легше, ніж попередні три тижні морозів. Лише незначне поліпшення в електричному та теплопостачанні, яке спостерігали більшість мешканців столиці на початку цього тижня, ймовірно, виявиться ненадовго.