"Найскладніший тиждень" для України став "золотим періодом" для трейдерів: хто і яким чином "обманув" "Енергоатом" на 2 мільярди під час атак.

Поки країна рахувала збитки від обстрілів та аварій на енергетичній інфраструктурі, на енергоринку тихцем "гралися" мільярди гривень. Одні ухвалювали рішення в закритих кабінетах, інші - скористалися інсайдерською інформацією. Схоже, що, хоча Міндіч утік, та справа його продовжує жити. А у програші - як завжди, держава.

"Цей тиждень став одним із найважчих для української енергетичної системи з моменту блекауту 2022 року," -- зазначила нещодавно віцепрем'єрка Свириденко, коментуючи удари ворога по енергетичних об'єктах. В той час, поки країна намагалася подолати наслідки атак, представники НКРЕКП, "Енергоатому" та ряд трейдерів встигли здійснити операцію, вивівши з державної компанії від 2 до 3 мільярдів гривень через маніпуляції з ціновими лімітами.

Найбільша вигода, приблизно 400 млн грн, могла дістатися компанії "Д.Трейдінг", що входить до групи бізнесмена Ріната Ахметова. Ця компанія придбала близько 20% обсягу електричної енергії на аукціоні за зниженою ціною. Серед інших компаній, які також отримали вигоду від цієї схеми, варто згадати "Таргет Енерджі", що має зв'язки з депутатом від "Батьківщини", а також "Енерго Збут Транс", що належить "Укрзалізниці".

"Телеграф" розповідає, як виникла ситуація, що найбільш нагадує класичний приклад інсайдерської торгівлі та змови, хто до неї може бути причетний, а також як частина компаній відреагувала після розкриття схеми.

Що відбулося

У повідомленні, опублікованому на сайті НГ, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус виклав основні моменти, що стали причинами маніпуляцій з тарифами на електричну енергію та ухваленням рішень НКРЕКП, які в результаті призвели до суттєвих фінансових втрат для "Енергоатому".

Отже, 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу було запропоновано підвищити прайс-кепи — верхні межі цін на ринку "на добу наперед", нібито з метою стимулювання імпорту. Подібна дискусія відбулася 14 січня на нараді з президентом, в якій взяли участь прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль та основні учасники ринку.

Протягом періоду з 12 по 15 січня регулятор НКРЕКП офіційно повідомляв про те, що цінові обмеження залишаться без змін. На основі цієї інформації більшість учасників ринку формували свої очікування. Відповідно до запланованого графіку, підвищення цінових обмежень мало відбутися на засіданні Комісії, яке відбудеться 20 січня.

Проте ввечері 16 січня, всього за кілька днів до запланованої дати, НКРЕКП несподівано скликає засідання, на якому підвищує цінові обмеження в середньому на 82,5%, до 15 000 грн за МВт-год. Це рішення виявилося суперечливим щодо раніше оголошеної інформації про стабільність граничних цін і суттєво вплинуло на ринкові ціни.

При цьому 14 січня (тобто, коли ще є публічна інформація від НКРЕКП, що прайс-кепи підвищувати не будуть) "Енергоатом" проводить нетипово великий аукціон з продажу електроенергії (обсяги на 35% більше звичайного), де продає 2 100 МВт базового навантаження на період 21-31 січня за старими цінами, тобто в межах нижчих прайс-кепів.

Взагалі, на думку Геруса, за таких непевних умов "Енергоатом" мав би відкласти аукціон або хоча б розтягнути його на кілька днів, продавши спочатку мінімальний обсяг, а решту виставити пізніше вже за новими прайс-кепами. Але держкомпанія чомусь вирішила не чекати.

Хто здобув можливість заробити?

Аукціон виявився надзвичайно незвичним: близько 20% загального обсягу було придбано компанією "Д.Трейдінг", що належить до групи Ріната Ахметова. Водночас, інші учасники ринку, такі як "Тергет Енерджі" та "Енерго Збут Транс", істотно наростили свої закупівлі, збільшивши їх у 2-5 разів у порівнянні зі звичними показниками.

"ТОП-15 компаній збільшили свої закупівлі на 101%, при чому інші 45 компаній зменшили свої закупівлі на 57%. А деякі компанії збільшили обсяги закупівлі аж у 3-4 рази. Така різниця у поведінці свідчить, що деякі великі компанії або заздалегідь знали про можливий перегляд прайс-кепів, або здогадувалися/розуміли, що таке можливо", -- зазначає у своєму листі голова енергетичного комітету ВР.

Очевидно, що після раптового повідомлення НКРЕКП 16 січня ціни зазнали різкого зростання, і ті, хто вирішив скористатися "несподіваною щедрістю" "Енергоатому", завдяки ініціативі НКРЕКП отримали можливість отримати значні прибутки.

Середня вартість на ринку електроенергії в період з 21 по 22 січня досягла 11 484 грн, що на 52% або 3 918 грн більше в порівнянні з ціною аукціону 14 січня. Якщо ціни залишаться на такому ж рівні до кінця січня, а обсяг продажу складе 554 400 МВт-год, то з "Енергоатому" до приватних компаній може бути перенаправлено близько 2 млрд грн. Це означає, що НАЕК "Енергоатом" недоотримає прибуток, який стане вигодою для трейдерів, що придбали електроенергію на аукціоні 14 січня, -- зазначено в листі Геруса.

"Слід, залишений Міндічем"

Аналізуючи цю оборудку, народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу на незрозумілі рішення НКРЕКП та "Енергоатому", пов'язуючи їх із справою "Мідас". Він вважає, що виведення понад 2 мільярдів гривень було заздалегідь спланованим процесом, організованим людьми Міндіча, які досі працюють в структурах регулятора та державної енергетичної компанії.

"Безперечно, ця схема була реалізована завдяки співпраці між особами Міндіча в НКРЕКП та "Енергоатомі", -- висловлює думку народний депутат."

Дійсно, при уважному розгляді відкритих даних, стає очевидним, що в складі "незалежної" НКРЕКП все ще знаходяться люди, яких можна асоціювати з Міндічем та одним з ключових учасників справи "Мідас" - ексміністром енергетики Галущенком.

Перш за все, слід зазначити, що йдеться про Дмитра Миронюка, керівника юридичного департаменту НКРЕКП. Його брат Ігор Миронюк, відомий під прізвиськом Рокет, став одним з учасників "плівок Міндіча". На початку січня для Ігоря Миронюка, який є підозрюваним у справі "Мідас", було продовжено запобіжний захід у вигляді арешту. Проте його брат, як видно, продовжує обіймати важливу позицію в структурі енергетичного регулятора.

Ще одна ключова особа у "плівках Міндіча" – Сергій Пушкар, який є членом НКРЕКП. До цього він обіймав посаду виконавчого директора з правових питань в АТ "НАЕК "Енергоатом". Як повідомляє Ярослав Железняк, Пушкар фігурує в справі як отримувач $20 тисяч від Міндіча.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел УП, четверо з теперішніх членів НКРЕКП мали зв’язки з колишнім міністром енергетики Германом Галушенком. До їх числа входять голова Комісії Сергій Власенко, який раніше обіймав посаду заступника Галущенка в Міністерстві енергетики, а також Руслан Слободян, Костянтин Ущаповський і Олександр Формагей.

Білі і пухнасті

Після того, як угода, пов'язана з рішенням НКРЕКП та аукціоном "Енергоатому", стала об'єктом значної уваги, численні народні депутати почали обіцяти залучити НАБУ до розслідування. Також були висловлені закиди щодо можливого кримінального переслідування за статтею КК 323-1 (незаконне використання інсайдерської інформації). У відповідь на це від учасників торгів, а також "Енергоатому", з'явилися свої коментарі.

Першим зреагував "Д.Трейдінг", який ініціював скасування контракту з "Енергоатомом", укладеного за результатами торгів 14 січня. Паралельно компанія спробувала переконати громадськість, що її майже вдвічі вища від звичайного закупівля (нагадаємо, на злощасному аукціоні компанія Ріната Ахметова закупила 380 МВт, тоді як, за даними Геруса, в середньому за декаду - 200) -- це начебто звичайна історія з відкритими торгами.

"Д.Трейдинг ініціює процедуру дострокового припинення договору з Енергоатомом

Компанія Д.Трейдинг офіційно звернулась до державного енергетичного підприємства "Енергоатом" з пропозицією призупинити виконання взаємних зобов'язань за угодою, укладеною за результатами останнього аукціону, за згодою обох сторін. Ця компанія, як і більше ніж 100 інших учасників, брала участь у відкритому аукціоні, дотримуючись усіх законодавчих норм. Водночас, таке рішення було ухвалене з урахуванням критичних оцінок експертів щодо зовнішніх факторів та умов, які вплинули на проведення аукціону і не залежали від компанії. Для ДТЕК підтримка бездоганної репутації є абсолютним пріоритетом, - зазначено, зокрема, в дописі "Д.Трейдинг" на офіційній сторінці компанії у Facebook.

Щобільше, 26 січня "Енергоатом" отримав від компанії Ахметова 164 млн грн як добровільну компенсацію.

164 мільйони, мабуть, не є поганим результатом. Проте залишається нез'ясованим питання понад 200 млн грн. Якщо ж підрахунки Андрія Геруса підтверджуються, то компанія "Д.Трейдінг" могла б отримати близько 20% з 2 млрд, що становить приблизно 400 млн грн.

Після оголошення "Д.Трейдінг" відразу ж виникла помітна реакція з боку "Енергоатому". Ярослав Железняк поділився на своїй сторінці листом від державної енергетичної компанії до трейдерів, в якому вона "висловлює пропозицію" про добровільне розірвання угод, укладених за підсумками аукціону 14 січня.

Проте, враховуючи відсутність масових реакцій, трейдери, які отримали прибуток від цієї угоди, не поспішають вимагати відшкодування коштів. Як з’ясував "Телеграф", проаналізувавши інформацію на сайтах залучених енергокомпаній, лише одна фірма, окрім "Д.Трейдінг", добровільно погодилася на розірвання контракту — "Таргет Енерджі", яка аномально закупила на 350% більше звичного обсягу.

Хоча вона зазначила у своєму публічному зверненні, що звинувачення в інсайдерській торгівлі та змові є лише суб'єктивними оцінками. Вона погодилася на пропозицію "Енергоатому" лише через своє бажання забезпечити "єдність і добробут країни".

Які подальші кроки?

Ярослав Желєзняк, що наразі очолює Тимчасову слідчу комісію, яка займається розслідуванням можливих незаконних дій представників органів державної влади, вже оголосив, що 29 січня відбудеться засідання Комісії, присвячене цій темі. Крім того, він запевнив, що звернеться до НАБУ з приводу махінацій з прайс-кепами.

Здається, що, крім двох вказаних компаній, більше ніхто не має наміру компенсувати прибуток, отриманий за рахунок держави.

На даний момент (обід 26 січня. -- Ред.) інформації про розірвання контракту з "Енергоатомом" не надходило. І, ймовірно, не надійде (більшість компаній встигнуть отримати свої кошти та вивести їх). Від урядових структур за цей час немає жодних коментарів, реакцій чи дій... Тому в четвер, 29 січня о 10:00, ми проведемо засідання Тимчасової слідчої комісії щодо корупції в державних енергетичних компаніях, зосередившись на справі "Мідас" та скандалі, що виник 14 січня, пов'язаному з продажем електроенергії перед підвищенням цінових обмежень, -- зазначив депутат.

Цікаві факти

Наглядова рада компанії "Енергоатом". Одна з основних причин, що спричинили труднощі в "Енергоатомі" в останні роки, пов'язана із незадовільною діяльністю наглядової ради цієї державної корпорації. Після скандалу "міндічгейт" прем'єр-міністр Юлія Свириденко оголосила про намір провести перезавантаження наглядових рад кількох державних підприємств, зокрема й "Енергоатому". 31 грудня з'явилася інформація про нібито оновлення складу наглядової ради компанії та переобрання чотирьох її незалежних членів. Однак, як зазначає Железняк, хоча членів і переобрали, їх досі не призначили на свої посади. Таким чином, "Енергоатом" формально залишається без вищого органу управління.

Компанія "Енерго Збут Транс", яка займає друге місце в списку підприємств, що отримали вигоду від маніпуляцій із прайс-кепами, є власністю "Укрзалізниці". Ця організація вже неодноразово потрапляла в поле зору медіа у зв'язку з оборудками на ринку енергії. Зокрема, в серпні 2021 року повідомлялося про те, що вона завдала державі збитків на суму приблизно 2 мільярди гривень. Остання новина на офіційному сайті компанії стосується підвищення прайс-кепів НКРЕКП, яке сталося 16 січня. Однак жодних заяв про розірвання спірного контракту в інтернеті знайти не вдалося.

Згадане раніше ТОВ "Таргет Енерджі", яке зайняло третє місце за обсягом закупівель внаслідок спірного аукціону, асоціюється з народним депутатом від партії "Батьківщина" Олегом Мейдичем, згідно з інформацією руху "Чесно". Формальним бенефіціаром компанії є Денис Коник, але зв'язок з Мейдичем можна простежити через спільну участь у ТОВ "Полк Імені Івана Сірка" та Асоціації спортивної боротьби Вінниччини. Дослідник Бондаренко також зазначає, що, ймовірно, під контролем Мейдича опинилися ще дві компанії, залучені в цю схему – ТОВ "УПС ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "ЕНЕРДЖІ СТОР ГРУП", які він спільно контролює з Вадимом Проценком, топ-менеджером Олега Бахматюка.

"ДЕ.Трейдінг" — це ще одна примітна компанія, яка 14 січня змогла вигідно придбати значну кількість електроенергії, перевищивши звичайні обсяги на 149%. Незважаючи на подібність у назвах, ця компанія не має жодного відношення до Ахметова. Власниками є Андрій Зінатуллін та скандально відомий екснардеп Максим Єфімов, які також є співвласниками "Донбасенерго".

"Телеграф" планує звернутися із запитами до уряду, Антимонопольного комітету України та правоохоронних структур, щоб отримати їхнє бачення щодо фактів, які можуть свідчити про можливі ознаки інсайдерської змови. Редакція буде уважно спостерігати за подіями, що розгортаються навколо цінових обмежень. Залишайтеся з нами.