Холод триватиме до кінця січня. Яка ситуація з електропостачанням та системами обігріву?

Уряд оголосив у секторі енергетики надзвичайний стан. Влада вважає, що це рішення допоможе ефективніше реагувати на наслідки атак з боку Росії. Однак експерти галузі ставляться до таких кроків з обережністю. Значно важливішим є те, що уряд обіцяє посилити співпрацю з місцевими громадами. Міжнародні партнери також готують додаткову підтримку. У кількох містах вирішили зменшити тривалість комендантської години та перевести частину пунктів незламності на цілодобовий режим. Прогнози погоди поки що не обіцяють нічого хорошого для України: ймовірні морози триватимуть до лютого, а цього вихідними температура в окремих регіонах може опуститися до -25°С.

Навіщо урядові аж два надзвичайних штаби?

Найскладніша ситуація з електропостачанням та опаленням спостерігається у Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Одесі та в зоні бойових дій. Усі регіони країни підпорядковані графікам відключень електрики. Це викликано масштабними атакуючими ударами з боку Росії. Крім того, тривалі холоди лише поглиблюють проблеми в цій сфері.

Зображення: defence-ua.com Результат удару Росії по критично важливій інфраструктурі України.

Цього тижня країна врешті отримала нового міністра енергетики: відомство очолив Денис Шмигаль. У нього чималий досвід роботи і в уряді, і у галузі безпосередньо. А у Кабміні створили одразу два кризових штаби: один загальнодержавний, інший покликаний стабілізувати ситуацію у Києві.

В енергетичній сфері України було введено режим надзвичайного стану. Це поняття має юридичне значення та стосується ринку електричної енергії. Він активується в умовах серйозних труднощів: або коли відключення електроенергії тривають більше 16 годин, або в разі загрози блекауту (фахівці в енергетиці прикладають всі зусилля, щоб уникнути такого сценарію).

Запровадження режиму надзвичайної ситуації має поліпшити координацію роботи над відновленням енергетики, вважають в уряді.

"Я не в змозі висловити свою думку щодо того, як впровадження цього режиму позначиться на ситуації, адже у нашому законодавстві немає його чіткого визначення. Також не зрозуміло, яким чином і з якою метою цей режим має бути реалізований. На мою пам'ять, це вже сьомий спеціальний штаб, створений у рамках уряду. Ну що ж, бажаю їм удачі", – зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Влада планує розширити мережу пунктів незламності, причому деякі з них функціонуватимуть цілодобово. У населених пунктах із найскладнішою ситуацією тимчасово скоротили комендантську годину.

"З цього моменту громадяни зможуть вільно пересуватися без необхідності отримання спеціальних перепусток та користуватися транспортом для досягнення пунктів незламності та обігріву. По суті, це буде аналогічно тому, як діяли під час повітряної тривоги," – зазначив Денис Шмигаль.

Фото: detector.media Денис Шмигаль

Місцевим громадам було доручено вимкнути вуличне освітлення. Цікаво, що ще в грудні уряд видав вказівки щодо економії електроенергії саме в такий спосіб. У ряді міст, зокрема у Києві, канікули в школах продовжили до кінця січня.

Уряд знову обіцяє зміцнити захист енергетичного сектору, виділивши на ці цілі більше 50 мільярдів гривень. Крім цього, Україна планує організувати "енергетичний Рамштайн" для залучення міжнародної допомоги в відновленні галузі. Декілька країн, зокрема Норвегія та Італія, вже оголосили про виділення додаткових фінансових ресурсів для підтримки.

Україна все ще стикається з труднощами в імпорті електричної енергії. Проблема полягає не в технічних аспектах, а в бюрократичних перепонах. Наразі країна має можливість імпортувати більше 2 ГВт з держав Європейського Союзу, але цей потенціал не використовується в повному обсязі. Вночі процес закупівлі проходить активно, але вдень його обсяги складають лише близько третини від можливих. Кабінет Міністрів знову обіцяє пришвидшити процедури імпорту. Відтепер обов'язок імпортувати електроенергію покладається також на державні компанії (Нафтогаз, Укрзалізниця, оборонний сектор), які повинні забезпечувати не менше половини від свого споживання.

Проте, насправді, проблема полягає не в уряді, зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. Імпорт не функціонує належним чином через цінові обмеження, відомі як прайс-кепи, які ввела Національна комісія, що контролює ринок комунальних послуг (НКРЕКП).

"Мене завжди дивувала незбагненна тупість наших чиновників, що створювали штучні бар'єри для імпорту електроенергії, завдяки впровадженню прайс-кепів у час критичного дефіциту. Із 2019 року постійно говорю про необхідність їх усунення", -- вважає Володимир Омельченко.

Изображение: Зоряна Стельмах

З підвищенням тривалості відключень електрики зростає попит на паливні матеріали, зокрема, на дизельне паливо. Згідно з даними Консалтингової групи А 95, найбільше зростання продажів спостерігається на АЗС у Київському регіоні, де обсяги продажу пального останніми тижнями збільшилися на 25-40%. Проте експерти ринку запевняють, що дефіциту не буде, оскільки запасів дизельного пального вистачає. У грудні постачання значно перевищило рівень споживання, і продовжують надходити нові партії.

Однак ціна може зазнати змін, хоча причина цього не пов'язана зі збільшенням попиту, зазначає аналітик Сергій Куюн. На цінові коливання впливають два основні фактори: здорожчання нафти та підвищення курсу валюти. Якщо ринкова ситуація залишиться без змін, то, за оцінками Сергія Куюна, середня вартість пального може збільшитися на 2 гривні.

"По дизелю є хіба що питання з морозостійкістю. Все ж окремі марки морозець "прихоплює". Але, як свідчить практика, так завжди буває у перші дні морозів, а надалі оператори адаптуються, в тому числі й в частині додавання присадок для підвищення морозостійкості", -- додає аналітик.

Автор цього матеріалу також зіткнувся з подібною ситуацією. Паливо в дизельному генераторі замерзло, і техніку довелося розморожувати. В результаті генератор знову запрацював. Варто зазначити, що паливо було ще з осінніх запасів, що також слід враховувати під час сильних морозів.

Морози не відступають, а Росія готує нові удари

Протягом останніх двох тижнів українські енергетики стикаються з надзвичайно важкими умовами праці. Внаслідок значних пошкоджень інфраструктури, загрози повторних атак з боку Росії та сильних морозів, ситуація є критичною. Багато завдань доводиться виконувати вручну на відкритому повітрі, що створює високі ризики для здоров'я і життя працівників. Наприклад, у Києві 14 січня під час розвантаження генератора загинув співробітник теплоенерго.

В Україні на роботи з ремонту та відновлення залучено більше 15 тисяч спеціалістів.

Зображення: Київтеплоенерго/Telegram Експерти з теплоенергетики виконують ремонт трубопроводу після обстрілу, що стався 27 грудня, у Дніпровському районі Києва, 2 січня 2025 року.

Споживачі також можуть створювати проблеми для енергетиків. Наприклад, у Волинській області обласна енергетична компанія виклала в мережу відео, на якому видно, як горить один з трансформаторів. Пожежа виникла внаслідок перевантаження обладнання.

"Це обладнання, яке буквально згоріло через миттєвий стрибок навантаження. Коли мешканці сотень будинків одночасно вмикають електрочайники, бойлери та пральні машини в момент появи напруги, мережі не встигають стабілізуватися і виникають аварії", -- повідомили у компанії.

Енергетики рекомендують дотримуватися принципу п'ятнадцяти хвилин. Саме стільки часу слід почекати після відновлення електропостачання, перш ніж вмикати електроприлади. Крім того, потужні пристрої варто підключати поетапно, а не одночасно.

Також в обленерго закликали від'єднувати техніку від розеток на час знеструмлень. А це вже допоможе захистити прилади від перепадів напруги.

До кінця наступного тижня морози не відступлять з України, каже синоптикиня Укргідрометцентру Наталя Птуха. Вихідними вночі температура знизиться до мінус 25°С на півночі країни, а також на Вінниччині та Хмельниччині. У інших регіонах дещо тепліше: до мінус 20°С. Вдень показники термометра значно різнитимуться, залежно від регіону. Найтепліше буде на півдні держави та Закарпатті. Середні показники по країні у денні години: до мінус 14°С. Укргідрометцентрі додають: здебільшого в Україні погода буде з проясненнями.

"Вдень це додає певного оптимізму: якщо трішки легше задається. А от ясна ніч у поєднанні цим антициклоном, холодною повітряною масою, тоді інтенсивніше відбувається вистигання. Бо немає хмар, а вони як ковдра для приземного шару повітря. І от все це умовне тепло, що накопичилися упродовж дня, вивільняється. Тому передсвітанкові години найхолодніші", -- каже Наталя Птуха.

Image credit: EPA/UPG

У відповідь на запитання, синоптикиня Наталка Діденко роз'яснює, що холодне повітря в Україну принесло азійське антициклональне утворення. Вона також зазначає, що називати його сибірським — це "застарілий стереотип". Прогнози синоптикині не обіцяють істотних опадів у найближчі дні. Проте морози охоплять всю територію країни, а на півдні можливі сильні пориви вітру.

"Надалі морози в Україні триватимуть. За попередніми прогнозами, до кінця січня", -- каже Наталка Діденко.

Центральна влада в конфлікті з місцевими громадами: мешканці страждають від холоду, а політики ведуть суперечки.

Наталія Іщенко мешкає у багатоповерхівці у Києві. 8 січня у її помешканні зникло опалення, газу у будинку немає. До того ж у столиці суворі графіки знеструмлення. Після тривалих з'ясувань виявилося, що забезпечити опаленням усю багатоповерхівку у разі відключень світла або низького тиску у тепломережі неможливо.

Зараз родина пані Наталії розглядає можливість тимчасово пожити в інших районах Києва. З переїздом також складнощі, і не лише з пошуком житла. На інше місце мешкання потрібно перевезти джерело безперебійного живлення або ж встановити нову систему: чоловік пані Наталії має спати з апаратом для дихання.

"Важливо, що проблема відсутності опалення на високих поверхах під час відключення світла, здається, взагалі випала з поля зору уряду. Очевидно, що насоси опалення є об'єктами критичної інфраструктури. Але я нічого не чула про їхнє централізоване забезпечення резервним живленням. Мешканці самостійно роблять, що можуть. Але стабільно забезпечити опаленням мешканців багатоповерхівок можна тільки системними рішеннями на рівні міста, а, може, і країни", -- вважає Наталія Іщенко.

Попри заклики до співпраці, центральна влада все ще не відмовляється від організації публічних суперечок із представниками місцевих громад. Це особливо помітно в Києві, де ситуація залишається найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення.

Президент Володимир Зеленський неприховано звинувачує міську владу у бездіяльності. Натомість мер Віталій Кличко виправдовується і киває у бік центральної влади. Хоча, по суті, відповідальними за ситуацію у столиці є обидвоє.

Захист ТЕЦ у Києві точно не під силу міській владі. А от чому резервне живлення для деяких критичних об'єктів столиця купували вже під час опалювального сезону -- питання саме до очільника міста.

Зображення: ua-energy.org Когенераційна електростанція, розташована в Ірпені.

Київ мав можливість побудувати до 300 МВт когенераційних установок, вважає Володимир Омельченко. Натомість фактично місто спромоглося лише на 50 МВт. Фахівець каже: виникає чимало запитань до раціональності використанні коштів з бюджету столиці, і це вже пряма відповідальність мера. Однак перекладати усю вину лише на Віталія Кличка некоректно, додає Володимир Омельченко.

"Київська міська державна адміністрація (КМДА) відповідає лише за діяльність Київтеплоенерго в енергетичному секторі та не має жодного контролю над такими структурами, як Укренерго, обленерго, велика генерація та Нафтогаз України. Це означає, що міська влада має відповідальність лише на 20%, тоді як центральні органи влади відповідають за 80%. Проте, високопосадовці в уряді більше займалися питаннями, пов'язаними зі схемами Міндіча, і у них не було часу виконувати свої основні обов’язки, тому Кличко став зручним об'єктом для звинувачень", -- зазначає експерт.

Згідно з аналізом експертів Центру Разумкова, у минулому році країна не забезпечила належного рівня малих генерувальних потужностей. Вони підрахували, що йдеться про близько 500 МВт, тоді як у Міністерстві енергетики наводять інші дані.

"У 2024 році було введено в експлуатацію 225 МВт нових потужностей, а в 2025 році цей показник зріс до 762 МВт. Лідируючі позиції займають Київська, Волинська, Івано-Франківська, Черкаська та Харківська області. Проте, місто Київ демонструє один з найнижчих результатів. Це суттєво впливає на нинішню ситуацію в столиці," - зазначив Денис Шмигаль.

Але будівництво когенерації та відповідальність за ситуацію у містах -- це не єдиний конфліктний момент поміж центральною владою та громадами. Мер Тернополя Сергій Надал заявив: лікарні міста з нового року також знеструмлюють за графіками. Подібна ситуація і з електротранспортом. Міський голова каже: причина у тому, що уряд вніс зміни до Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності.

Зображення: Суспільне Тернопіль, автор Сергій Надал.

"За новою постановою, лікарні, котельні та тролейбуси нашого міста підпадають під графіки відключень електроенергії, які постійно змінюються. Це ускладнює організацію роботи транспорту в різних районах. Раніше подібних проблем не виникало: об'єкти, що забезпечують життєдіяльність міста, вважалися критично важливими та отримували пріоритет у постачанні електрики. Тепер же ця система вже не діє", — зазначає Сергій Надал.

Аналогічні ситуації спостерігаються в різних регіонах країни. Наприклад, у Черкаській області кілька медичних установ змушені переходити на використання генераторів під час відключень електроенергії. Це, по-перше, призводить до значних додаткових витрат для лікарень, а по-друге, створює серйозні ризики для пацієнтів, оскільки в деяких випадках генератори працюють безперервно через тривалі перебої в електропостачанні.

Замість цього, уряд стверджує, що лікарні повинні мати пріоритет у забезпеченні електрикою та теплом. Тим часом експерти в цій сфері висловлюють різні думки щодо поточної ситуації.

На жаль, уряд не належним чином підготував розпорядження. І замість того, щоб визнати свою помилку та внести корективи до документа, Кабінет Міністрів продовжує наполягати на ньому. Необхідно було, щоб Міністерство енергетики завершило розробку методики для визначення критеріїв критичності об'єктів. Тоді всі ці списки можна було б переглянути з нуля. На місцях не розуміють критерії, і часто ухвалюють рішення, керуючись загальними принципами, -- зазначає експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев.

Натомість Олександр Харченко вважає, що міські голови мають звертатися не до уряду, а до ОВА. Бо саме вони формують списки критичних споживачів у кожному з регіонів.

Зображення: Київпастранс/Facebook У зв'язку з ускладненою ситуацією в енергетичній системі Києва, було призупинено рух електротранспорту, а на ключових маршрутах запроваджено роботу альтернативних автобусних маршрутів.

"Неприємно, коли місцева адміністрація не виконує своїх обов'язків і починає робити публічні заяви та звинувачення щодо цілком звичайних процедур. Порядок у переліках необхідно наводити вже давно. Нехай звернуться до обласної військової адміністрації – це всього лише документ, який потрібно скласти і надіслати. Вони знають, куди звертатися," – зазначає директор Центру досліджень енергетики.

Що ж робити жителям висоток?

Домівки, що використовують електричне опалення, потраплять до списків споживачів, які потребують особливого захисту. Це означає, що їх не відключатимуть від електропостачання, за винятком випадків аварійних ситуацій, як запевняє міністр енергетики України Денис Шмигаль.

Уряд ухвалив рішення, але не пояснив кілька критично важливих моментів. По-перше, як саме технічно ці будинки забезпечуватимуть безперебійним живленням. Адже окремих ліній до них немає. По-друге, де взяти додаткову потужність, якщо у державі зараз гострий дефіцит електроенергії?

Відключення світла стали настільки тривалими, що зарядні станції та акумулятори вже не можуть впоратися із навантаженням, каже голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. Фахівець рекомендує мешканцям багатоповерхівок об'єднуватися і шукати сусідів з генераторами, або ж звернутися до бізнесу. Часто така техніка працює на менше половини потужності, при цьому спалюючи чимало бензину та дизелю.

"Якщо ми підключимо зарядні станції до генераторів або стаціонарних гібридних систем, виграють усі. Вартість кВт-години від генератора буде нижчою, акумулятори будуть заряджені та готові до роботи. До того ж, не завадить компенсувати витрати на паливо або ж повернути енергію у вигляді кВт-годин, коли настануть сонячні дні," — зазначає Вадим Литвин.

Фото: facebook/gviliv Вадим Литвин

Водночас, фахівець попереджає: категорично заборонено використовувати генератор у житлових приміщеннях. Це може мати вкрай серйозні наслідки, як, наприклад, трагічний випадок у Києві. Унаслідок роботи генератора на балконі загинула ціла сім'я.

Вадим Литвин рішуче не радить встановлювати буржуйки в багатоповерхових будинках через численні ризики. Використання газової плити для опалення також не є оптимальним рішенням.

"Китайські газові балончики для підігріву їжі можуть бути справжньою лотереєю. Набагато доцільніше використовувати сухий спирт або рідинні спиртівки – їх легше контролювати, і вони безпечніші. А ще кращим варіантом є хімічні розігрівачі, які використовують в сухих пайках для військових. І, звісно, наявність кількох вогнегасників у квартирі є обов'язковою", – ділиться думкою голова Асоціації енергоаудиторів України.

У квартирі Святослава Павлюка спрацював датчик чадного газу. Виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" пояснює, що токсична суміш потрапила до помешкання з сусідніх квартир через вентиляційний канал у санвузлі. Експерт зазначає, що в умовах холодних будинків люди використовують різні обігрівальні прилади, і їхні викиди можуть бути небезпечними для здоров'я.

"Ваша можливість вплинути на швидкість підключення опалення в домі обмежена, однак нехтування правилами безпеки може мати серйозні наслідки. Рекомендуємо придбати датчик для виявлення чадного та природного газу, який працює на батарейках. Його вартість є цілком доступною, а користь може бути безцінною," – зазначає Святослав Павлюк.

Фото: enefcities.org.ua виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк

Вадим Литвин рекомендує жителям здійснити всебічну перевірку своїх багатоповерхових будинків. Першочергово необхідно терміново оглянути запобіжники та автоматичні вимикачі на входах до будівлі та в квартирах. Це допоможе уникнути можливих загорянь електропроводки.

Також точно не зайвим буде провести повну ревізію системи опалення будинку. Вадим Литвин вважає, мешканці мають бути готовими до зливання води із труб у разі найгіршого варіанту. Тому вже зараз варто зрозуміти, куди саме зливати і чим відкачувати. Часто для цього мешканця потрібно докупити шланги та дренажний насос.

"Якщо ви плануєте збирати підписи для звернення до депутатів, президента чи Ліги націй, подумайте про те, щоб зосередитися на зборі підписів для створення об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Це принесе набагато більше користі," -- зазначає Вадим Литвин.

Саме об'єднання співвласників може отримати компенсацію за купівлю генераторів чи інверторів. Для цього є низка програм: міських і державних. А паралельно фахівець рекомендує вже зараз формувати грошовий фонд: зібрати хоча б по тисячі гривень з квартири. За ці кошти можна придбати техніку і паливо, щоб заживити насоси водопостачання чи опалення в своїй багатоповерхівці.

Изображение: Зоряна Стельмах

Експерти у сфері енергетики не обіцяють нічого доброго на зимовий період. Очікується, що нестача електроенергії залишиться актуальною, а ситуація з опаленням у населених пунктах буде залежати від здатності відбивати нові атаки з боку Росії. І це не викликає сумнівів — ворог активно готується до нових дій. Відновлення теплоелектростанцій після серйозних пошкоджень або їх повного знищення — це тривалий процес, що не завершиться швидко. Тому мешканцям багатоповерхових будинків слід підготуватися до найгіршого сценарію: час задуматися про особистий план дій.

"Цілком можливо, що в окремих районах міст доведеться спускати воду із системи. І потім відновлювати опалення", -- каже Олександр Харченко. Водночас експерт зауважує: "Це ситуація, яка може повторюватися кілька разів. Я не намагаюся когось налякати, це -- наші реалії на наступні 3-4 місяці, коли опалення буде під прицілом росіян".