Молдова: Кремлівська кампанія з дестабілізації ситуації
Гагаузія, Придністров'я та зміна атмосферного тиску.
Стратегічний підхід Росії до Республіки Молдова не передбачає безпосередньої військової інтервенції як основного варіанту дій. Москва має на меті запобігти остаточному закріпленню європейського курсу країни, ослабити центральну владу та створити осередки постійної внутрішньої напруги. Таким чином, Кремль сподівається змусити Кишинів зосередитися на вирішенні внутрішніх криз, а не на просуванні європейського порядку денного.
Водночас у Москві дедалі більше усвідомлюють, що змінити владу Майї Санду шляхом вуличних протестів або електорального реваншу буде складно. Цьому перешкоджають внутрішня консолідація, активна робота молдовських спецслужб і підтримка України, Румунії та ЄС. Тому протягом найближчих трьох місяців кремль може перейти до жорсткіших методів тиску. Якщо політичне проникнення та організація протестів не дадуть бажаного результату, Москва посилюватиме диверсійні загрози й використовуватиме повітряні атаки дронами на тлі ударів по Україні.
Структура підривної діяльності та її економічні основи
За оцінками Служби інформації та безпеки Молдови (SIS), російські спецслужби діють за трьома основними напрямами: приховане фінансування політичних груп, одночасне провокування криз у різних сферах та масштабні інформаційні кампанії в Telegram і TikTok. У звіті SIS прямо зазначено, що в Москві працює координаційний центр, через який мережа Ілана Шора отримує фінансування, медійну й логістичну підтримку, а також супровід у питаннях протидії спецслужбам.
Оперативні дії молдовських силовиків восени 2026 року підтверджують масштаб цієї діяльності:
Додаткові можливості для таких операцій створює економічна ситуація. У жовтні 2026 року річна інфляція в Молдові прискорилася до 10,8%, а місячне зростання цін становило 2,7%. Облікова ставка Національного банку піднялася до 11%. Подорожчання енергоресурсів і продуктів Москва використовує як один із головних чинників для посилення соціального невдоволення.
Гагаузія: формування інституційної основи для впливу
15 листопада в АТО Гагаузія відбудуться вибори башкана та Народних зборів. Зареєстровано 129 179 виборців, підготовлено 67 виборчих дільниць. На посаду башкана претендують 8 кандидатів, ще 134 кандидати змагаються за 35 місць у місцевому парламенті. 9 листопада директор SIS Александру Мустяце офіційно попередив про активізацію російських спецслужб саме в цій автономії.
Основна мета Кремля в Гагаузії не полягає лише у формальному відокремленні цього регіону від Молдови. Куди важливішим є створення в Комраті стабільної антикишинівської більшості, здатної постійно протидіяти рішенням центральної влади, ускладнювати діяльність податкових і правоохоронних структур, блокувати транспортні артерії та загострювати суперечки з приводу мовних питань і європейської інтеграції.
Для зовнішнього сприйняття ці дії можуть бути сприйняті як "дискримінація меншин" та свідчення непридатності молдовських органів влади забезпечувати контроль над своєю територією.
Придністров'я: загроза з боку військових, енергетична розблокування та роль України.
Лівобережна частина Дністра продовжує бути важливим засобом російського впливу. У цьому регіоні нелегально розташована Оперативна група російських військ (ОГРВ), а в селі Колбасна знаходяться значні запаси боєприпасів.
У серпні 2026 року SIS разом із Агентством військової розвідки Міністерства оборони (AIM) опублікували розсекречену технічну оцінку щодо цього арсеналу. Відповідно до отриманих даних, на складі зберігається приблизно 14 тисяч тонн боєприпасів, з яких близько 2,8 тисячі тонн становить чиста вибухівка. Запаси розташовані в 42 різних сховищах. Спеціальні служби виявили, що у випадку детонації одного з ангарів, радіус ураження не перевищить двох кілометрів, а одночасний вибух всього арсеналу є фізично неможливим. Таким чином, Москва втрачає один із ключових інформаційних важелів для залякування населення регіону.
Одночасно Кишинів здійснив важливий крок у боротьбі з багаторічною енергетичною залежністю від Тирасполя. 8 листопада було активовано лінію електропередачі потужністю 400 кВ Вулканешти-Кишинів, яка має довжину 157 км. Ця лінія забезпечила пряме з'єднання Молдови з енергетичною системою Румунії та Європейського Союзу, обходячи Молдавську ДРЕС, розташовану в Придністров'ї.
Ще одним кроком Кишинева стала реакція на демонстративне нагородження в Москві лідера придністровського регіону Вадима Красносельського російським орденом Пошани. Після його повернення молдовська влада ухвалила рішення заборонити йому виїзд за межі країни строком на п'ять років.
Важливу роль у стримуванні придністровського фактора відіграє Україна. Для Києва стабільна Молдова означає безпечний тил Одеської та Вінницької областей і надійний логістичний коридор до дунайських портів та ЄС.