"Конкуренція в сфері силових структур: вплив на авіаційну індустрію та оборонні угоди" | УНН

Незважаючи на війну та обмеження в цивільних перевезеннях, українська авіаційна індустрія продовжує демонструвати активність та відіграє значну роль в оборонному секторі. Однак уже третій рік поспіль ринок стикається з конфліктом, який ставить під загрозу його стабільність. Це не лише комерційні суперечки, а й серйозний тиск на інших учасників ринку з боку однієї компанії, в цьому процесі також беруть участь представники силових структур.

Включення правоохоронних органів в ситуацію суттєво змінило співвідношення сил, і тепер затримання літаків та призупинення ремонту військової техніки можуть викликати не лише зрив виконання державних угод, але й привести до знищення третини потужностей та можливостей українського авіабудування. УНН детально вивчив витоки та етапи розвитку цього конфлікту.

Все почалося в червні 2022 року, коли правоохоронці затримали Володимира Ткаченка, кінцевого бенефіціара компанії "Українські вертольоти". Причиною затримання стало те, що компанія не повернула 10 вертольотів, які були орендовані у Національної гвардії, після початку повномасштабного вторгнення. Згідно з договором, вона була зобов'язана зробити це після оголошення воєнного стану в країні.

Щоб краще усвідомити ситуацію, необхідно вникнути у питання, хто саме стоїть на чолі "Українських вертольотів". Володимир Ткаченко обіймає посаду голови ради директорів та є кінцевим бенефіціаром компанії.

В компанії на посаді виконавчого директора працює Сергій Букорос, який раніше очолював Управління правового забезпечення Генерального штабу та юридичну службу Збройних сил України.

Ще одним із виконавчих директорів є Сергій Яровий, котрий раніше займав посаду заступника у двох міністрах внутрішніх справ і відповідав за Національну гвардію.

Виконавчим директором компанії "Українські вертольоти" є Гончарова Олена Валентинівна. Нам вдалося виявити її декларацію за 2023 рік, яку вона подала як керівник відділу Національного агентства з питань запобігання корупції. У документі, серед іншого, зазначено, що вона отримала заробітну плату в розмірі 369 580 гривень, а також "інше додаткове благо" на суму 43 479 гривень від "Українських вертольотів".

Директором ТОВ "Вертолітний тренувальний центр", що є дочірньою структурою "Українських вертольотів", виступає Юрій Олексійович Стороженко. Раніше він займав керівні посади у Вінницькій та Тернопільській митницях.

В "Українських вертольотах" працюють й інші особи, які за даними ЗМІ, з досвідом керівної роботи у МВС, ЗСУ, податковій, Укроборонпромі, а також мають розгалужені звʼязки в українській судовій системі.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що, формуючи команду менеджменту для своєї компанії, Володимир Ткаченко акцентує увагу на зв'язках претендентів із силовими структурами та відповідними установами.

Цим і пояснюється легкість, з якою "Українські вертольоти" отримали в оренду вертольоти у Нацгвардії, а також Збройних силах України ще у 2002 році, а потім з легкістю продовжували дію контрактів.

Після повернення частини гелікоптерів, орендованих "Українськими вертольотами" (за винятком одного, що був знищений), Володимир Ткаченко, ймовірно, вирішив укріпити свою позицію на українському авіаційному ринку та підтримати співпрацю з ООН, знищуючи своїх конкурентів. В результаті цього, під удар потрапила група компаній "Константа", що включає "Авіакомпанію Константа", "H3Operations" та "Ксєна".

З того часу на ці компанії посипалися кримінальні провадження, відкриті за заявами ГО, підконтрольні менеджменту "Українських вертольотів".

Наприклад, у 2022 році проти компаній з групи "Константа" слідчим управлінням Нацполу було відкрито 3 кримінальні справи.

Зокрема, кримінальне провадження № 62022100110000071 від 18.07.2022 року проти компанії "H3Operations" було розпочате через можливу змову з митниками для ввезення товару подвійного призначення без необхідної дозвільної документації і сплати мит. Йшлося про ввезення в Україну гелікоптера Мі-8МТВ-1. Примітно, що аналогічна справа розслідувалась раніше і проти компанії "Українські вертольоти", але завдяки звʼязкам Ткаченка у правоохоронних органах її вдалося закрити. Тож, очевидно, вирішили зекономити сили і замінити лише назви компаній у фабулі.

Ще одне кримінальне провадження під номером 12022000000001276 було зареєстроване 25 листопада 2022 року проти компанії "Константа" у зв'язку з підозрою у навмисній допомозі державі-агресору шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів. Слідчу групу очолив О.О. Жигун. Як і в попередньому випадку, тут також використовувалася фабула, яка стала основою для розслідування стосовно "Українських вертольотів".

Не менш вражаючим стало кримінальне провадження №12022000000000266, яке було відкрито 29 березня 2022 року слідчим А.В. Сукачем проти цієї ж авіакомпанії. У справі йдеться про ймовірну подачу документів для працевлаштування чоловіків призовного віку в умовах війни. Проте відомо, що українські екіпажі "Константи" регулярно беруть участь у міжнародних місіях з гасіння лісових пожеж за кордоном та співпрацюють з ООН. У цьому кримінальному провадженні також згадується компанія "МС Авіа-Грейд", яка діє в Україні і до якої група "Константа" більше не має жодного відношення.

Служба безпеки України 21 червня 2023 року ініціювала нову кримінальну справу №22023000000000628 проти "Авіакомпанії Константа" через підозри у пособництві державі-агресору.

Причиною відкриття справи стала покупка деталей російського виробництва для радянських вертольотів. Ніхто не зважав на те, що ці деталі були виготовлені ще до початку військових дій і закуплені в інших країнах. Експерти підкреслюють, що немає аналогів таких комплектуючих, і їх доводиться шукати по всьому світу. Крім того, військові аналітики та фахівці з безпеки вказують на те, що російська сторона активно перешкоджає цим закупівлям і робить все можливе, щоб українські підприємства не могли знайти потрібні компоненти.

Але саме відкриття цього кримінального провадження було необхідне "Українським вертольотам" аби ініціювати процес введення санкційних обмежень проти групи компаній "Константа" і таким чином, руками правоохоронців, прибрати основного конкурента з ринку раз і назавжди. Активна медіакампанія є цьому підтвердженням.

До кримінального переслідування компаній групи "Константа" спробували залучити й Державне бюро розслідувань. У квітні 2023 року було відкрите провадження №62023000000000305 проти "Авіакомпанії Константа" через начебто перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Однак правоохоронці швидко зрозуміли, що стали інструментом у конкурентній боротьбі і закрили справу за відсутністю складу злочину. Цікаво, що саме "Українські вертольоти" потрапили в гучний скандал через перешкоджання армії, бо відмовились повертати ЗСУ бойові вертольоти, взяті в оренду у військових частин, про що згадувалось раніше.

У 2024 та 2025 роках Бюро економічної безпеки ініціювало ще дві справи проти підприємств групи "Константа". Обидва кримінальні провадження, з номерами №72024001120000033 та №72025001220000034, були розпочаті стосовно компанії "H3Operations" з річною різницею. Ясною метою цих дій було блокування будь-якої комерційної діяльності, що, в контексті авіаційної галузі, означає фактичне знищення підприємства.

Принаймні, наявність шести кримінальних справ проти тих самих компаній повинна була викликати занепокоєння у прокурорів, але, судячи з усього, процесуальні керівники не вжили жодних заходів чи перевірок.

Ця обставина дозволила власнику "Українських вертольотів" оперативно усвідомити, що завдяки своїм широким контактам у правоохоронних структурах, кримінальні справи можуть стати не лише інструментом для особистої помсти, але й засобом для усунення суперників у сфері авіаційного виробництва.

Під ударом опинилася також компанія ТОВ НВФ "МС Авіа-Грейд", управління якою група "Константа" не здійснює з 2023 року. Кількість кримінальних справ, які були відкриті одними й тими ж слідчими фактично в один і той же день, свідчить про те, що "Українські вертольоти" вдавалися до систематичного тиску на цю компанію за допомогою правоохоронних органів, прагнучи витіснити конкурентів з ринку. Варто зазначити, що "МС Авіа-Грейд" є одним із небагатьох українських підприємств, здатних виконувати складні завдання з ремонту, модернізації та озброєння гелікоптерів у рамках державних контрактів.

Так, з 2021 року проти "МС Авіа-Грейд" було відкрито 12 (!!!) кримінальних проваджень. При цьому половина з них перебували у слідчого Державного бюро розслідувань Олександра Победнова. Одна кримінальна справа №62023000000000305, відкрита через начебто перешкоджання діяльності ЗСУ, вже закрита за відсутністю складу злочину. Ще два провадження обʼєднані в одне.

Ще чотири справи розпочаті різними відділами Національної поліції.

Службою безпеки України було ініційовано два кримінальні провадження. Перше з них, яке вже згадувалося раніше, стосується введення санкцій проти холдингу "Константа". Друга справа, що отримала номер 22024000000000418, була відкрита через ймовірне пошкодження радіостанції одного з гелікоптерів, а також звинувачення у завищенні вартості робіт з його модернізації.

Переважна частина справ, пов'язаних з "МС Авіа-Грейд", насправді знаходиться в стадії бездіяльності. Щоб компанія не втрачала пильність, час від часу правоохоронці проводять там обшуки.

Ба більше, після відкриття кримінальних проваджень в першу чергу арештовували майно компанії та вертольоти, які вона ремонтувала і модернізовувала. Так під арешт потрапили зокрема бойові вертольоти, які модернізовувало і ремонтувало МС "Авіа-Грейд" і які б могли виконувати бойові завдання, замість того щоб припадати пилом в ангарах.

Було навіть таке, що через конфіскацію первинних документів, пов'язаних із ремонтом вертольотів, під час одного з обшуків, підприємство тривалий час не змогло повернути вертоліт Нацгвардії. Врешті-решт, цей вертоліт був знищений внаслідок обстрілу ворога. Слід зазначити, що слідчі навмисно затягували процес повернення ремонтних документів, оскільки вони стосувалися вертольотів, які вже перебували в експлуатації та мали понад 500 годин нальоту.

Близько двох десятків кримінальних справ, відкритих одними й тими ж слідчими, які роками не розслідуються, яскраво свідчать про тиск на бізнес і спроби за всяку ціну знищити конкурента.

На цьому тлі неминуче постають питання: чи можуть бізнесові інтереси переважати над потребами оборони? І чому силовики, замість ефективного виконання своїх обов'язків, відпрацьовують чиїсь замовлення, фактично блокуючи виконання державних контактів? Як всі ці події корелюються із заявленим курсом нового Генерального прокурора Руслана Кравченка - зупинити тиск правоохоронців на бізнес? Чому в першу чергу не проводиться ревізія кримінальних справ проти підприємств, які виконують оборонні замовлення і забезпечують армії боєздатність?

Ця неконкурентна боротьба вже переступила межі бізнес-конфлікту і починає загрожувати національній безпеці.