Березова колиска, дерев'яні ночви та тернова хустка: у Вінницькій області пенсіонерка відкрила музей старовинних предметів – Стиль життя | Експрес онлайн

Сьогодні в музеї представлено більше 300 експонатів.

Олена Басараба з Росоші признається: цю ідею створити музейну кімнату виношувала майже 25 років. І зрештою мрію вдалося здійснити. Нині в музеї -- понад три сотні експонатів.

"Упродовж усього свого життя я працювала продавчинею в магазині, а у вільний час співала в музичному ансамблі та займалася збором і записом стародавніх українських пісень. З дитинства я маю велику любов до всього українського, -- ділиться 71-річна Олена Басараба. -- Одного разу до мене завітав сусід, який успадкував від батьків будинок, і сказав: "У мене залишилось багато цінних речей. Шкода їх викидати чи спалювати. Забери, будь ласка". Я погодилась, і так до моєї колекції потрапила старовинна вишиванка та інші унікальні речі. Згодом до мене почали звертатися люди, пропонуючи свої старожитності. Спочатку я виставила перші експонати в сільському магазині, де працювала — перегородила частину приміщення, створила виставку та розвісила горщики. Навіть з інших сіл приїжджали люди, аби побачити цю красу і зробити фотографії. Коли я залишила роботу в магазині, всі експонати перенесла додому."

Олена Басараба, 25-річна жінка, давно мріяла про створення музейної кімнати, але не мала підтримки у цій справі. Півтора року тому вона вирішила звернутися до старости свого села та голови громади. Олена пояснила їм свою позицію: вона розуміла, що в умовах війни гинуть люди, але важливо зберегти ті речі, які залишилися від наших предків. Такі артефакти вже рідко де знайдеш і їх важливо бачити. “Оскільки я вже не молода, — зізналася вона, — я хвилююся, що не встигну втілити свою мрію в життя”.

Ідею посадовці підтримали і за кошт благодійників облаштували кімнату в будинку культури. "Працюємо з жовтня минулого року. До нас часто приходять на екскурсії місцеві школярі. А вчитель історії Олександр Парипса навіть проводить тут уроки народознавства, розповідає про побут і ремесла предків. Діти у захваті, бо одна річ почути, а інша -- побачити історію рідного краю на власні очі", -- додає завідувачка музейної кімнати Тетяна Гуця.

Сьогодні музей містить більше 300 експонатів. Серед них можна знайти ікони, старовинну березову колиску, дерев'яні ночви, одяг, що налічує понад сто років, а також глечики, ліжка, скрині, рушники, горщики та посуд. Особливою цінністю є рідкісна тернова хустка, виготовлена з вовни, яка датується 1906 роком. Цей експонат було передано з Вінниці в чудовому стані.

"У нас є фотографія, зроблена у 1914 році, -- зазначає Тетяна. -- На ній зображені наші земляки, солдати Першої світової війни. Не впевнена, що в селі чи окрузі є більш давнє зображення. Ця світлина збереглася так добре, що навіть не пожовкла з часом. У нашій колекції також є робочі жорна та рушник XVIII століття, що пам'ятає останню пані з Росоші, Мазурачиху. Коли жінка втекла, місцеві жителі кинулися розбирати її маєток. Вони розпускали панські килими на нитки, якими потім вишивали. До речі, ці нитки досі зберегли свою яскравість. Наша музейна кімната постійно поповнюється новими експонатами. Наприклад, ми зберігаємо тут уламки ворожого "шахеда", який був збитий над селом у вересні минулого року."