Зміни в команді Зеленського: детальний огляд основних кадрових перестановок, ініційованих президентом.
Христя Фріланд отримала посаду в ОП
2 січня Президент України Володимир Зеленський ініціював значні кадрові перестановки в політичній сфері та в спецслужбах, які тривають до сьогодні. Глава держави обґрунтував ці зміни необхідністю створення двох паралельних напрямків: переговорного, що буде зосереджений на завершенні війни, та військового, який активізується, якщо Росія не піде на компроміс.
Дізнайтеся всю інформацію про кадрові зміни в Україні за останні кілька днів на сайті ТСН.ua.
2 січня Зеленський оголосив, що висунув кандидатуру Кирила Буданова, начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони, на пост керівника Офісу президента. Буданов погодився на цю пропозицію, і в той же день президент підписав указ про його призначення.
"Зараз Україні потрібно більше зосередженості на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки України, а також на дипломатичному треку в перемовинах, і Офіс Президента служитиме виконанню передусім таких завдань нашої держави", -- пояснював свій вибір президент.
Він підкреслив, що Буданов має унікальний досвід у цих сферах та необхідну енергію для досягнення успіху. Зеленський поставив задачу новому очільнику Офісу Президента спільно з секретарем РНБО України Рустемом Умєровим, а також з іншими керівниками та установами, оновити та представити на затвердження стратегічні основи оборони і розвитку країни, а також визначити наступні кроки.
До слова, за оцінками політолога Георгія Чижова, призначення Буданова головою ОП стало ключовим етапом "великого перезавантаження" влади. У Москві це рішення сприйняли болісно, адже ексначальник ГУР має статус особистого ворога Кремля, тоді як у США його вважають надійним і зрозумілим партнером. Головним викликом для нового керівника президентського офісу стане перехід від ролі розвідника до цивільного менеджера, а його авторитет має посилити позиції України на дипломатичному фронті та в переговорних процесах.
2 січня Президент провів зустріч із заступником керівника Офісу Президента Павлом Палісою, під час якої було обговорено питання важливих змін у Силах оборони України. Він зазначив, що Павло займатиметься підготовкою відповідних заходів у співпраці з бригадами та військовим командуванням, що дозволить знайти оптимальні рішення в найближчі тижні.
"Ми реалізуємо оновлення військової освіти, спираючись на досвід, здобутий під час повномасштабної війни, що триває в нашій країні. Освітній процес і підготовка офіцерів повинні ґрунтуватися на реальних уроках оборони України. Також я підписав нові укази про нагородження наших захисників державними відзнаками", — заявив Зеленський.
Також 2 січня Зеленський запропонував кандидатуру віцепрем'єра Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.
"Президент зазначив, що Михайло активно займається питаннями, пов'язаними з розвитком дронів, і досягає значних успіхів у сфері цифровізації державних послуг та процесів."
Міністерство оборони отримало нове завдання — підвищити технологічний рівень військових. Президент Зеленський зазначив, що до грудня 2025 року Україна зможе виробляти понад тисячу дронів-перехоплювачів щодня, і ці темпи необхідно збільшувати.
3 січня, після переговорів з діючим міністром оборони Денисом Шмигалем, президент Зеленський оголосив, що Шмигаль займе посаду віцепрем'єра та міністра енергетики. Президент висловив вдячність Шмигалю за його послідовну роботу в Міністерстві оборони та за зусилля, спрямовані на зміцнення обороноздатності України.
"Саме така організованість є вкрай важливою для української енергетики в даний момент. Це дозволить нам швидко відновлювати інфраструктуру після кожного російського нападу і забезпечити стабільний розвиток енергетичного сектору, який відповідатиме потребам України," -- підкреслив президент.
Зеленський провів консультації з прем'єркою Юлією Свириденко щодо призначення Шмигаля на нову посаду. Також він сподівається на підтримку відповідного рішення з боку Верховної Ради.
Зеленський анонсував оновлення у Державному бюро розслідувань. Він доручив підготувати та оперативно скерувати на розгляд парламенту пропозиції про оновлення ДБР. Законопроєкт уже найближчим часом буде внесено на розгляд Ради.
"Очікую, що президентський законопроєкт буде напрацьований уже в січні і невідкладно внесений до парламенту", -- заявив глава держави, не уточнивши суть змін.
Попри системні зміни, які влаштував Зеленський, він чітко дав зрозуміти, що радикальних кроків щодо кадрових перестановок у керівництві ЗСУ наразі не планується.
"Ми не говоримо, що сьогодні ми готові замінити головкома. Сьогодні заміна головкома не передбачається", -- наголосив президент.
5 січня президент Зеленський призначив Сергія Кислицю на пост першого заступника голови Офісу президента.
На новій позиції Кислиця зіткнеться з кількома важливими викликами:
Однак Кислиця не відмовиться від дипломатичної діяльності і продовжить свою участь у переговорах.
Перед днем важливих змін Зеленський обґрунтував кадрові зміни необхідністю підготовки двох стратегічних напрямків: військового та дипломатичного. Призначення Федорова на пост міністра оборони має на меті прискорити технологічну модернізацію армії, в той час як переведення Буданова на посаду голови Офісу президента та Кислиці до ОП покликане зміцнити дипломатичну команду для досягнення миру.
4 січня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко оголосив про призначення Сергія Дейнеки, керівника Державної прикордонної служби, на посаду свого радника.
"На посаді радника очікую від нього експертної підтримки, порад на основі бойового досвіду та участі в напрацюванні рішень у сфері безпеки державного кордону. Крім того, Сергій Дейнеко прийняв для себе рішення продовжити військову службу, залишаючись радником. Тож після нетривалої реабілітації він буде призначений командиром бойового підрозділу Держприкордонслужби", -- розповів Клименко.
Президент та голова Міністерства внутрішніх справ також запропонували кандидатури на посаду нового керівника Державної прикордонної служби України. Призначення відбудеться найближчим часом.
Зеленський анонсував невдовзі призначення нових очільників обласних військових адміністрацій у п'яти регіонах України: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Тернопільщині та Буковині. Президент провів співбесіди з кандидатами.
"Ґрунтовні були розмови. Вдячний кожному, хто готовий брати на себе відповідальність за ситуацію в регіоні і служити нашій державі та людям", -- зазначив глава держави.
Президент оголосив імена нових керівників обласних військових адміністрацій після завершення офіційних процедур, пов'язаних з їх призначенням.
"Ключове -- посилення місцевого самоврядування, стійкості громад та можливостей регіонів захищати життя й допомагати громадам, які цього потребують. Кожна наша область, усі наші міста і громади мають бути пліч-о-пліч у захисті всієї України", -- додав Зеленський.
Глава СБУ Василь Малюк 5 січня повідомив про своє рішення піти у відставку. Незважаючи на це, він підкреслив, що продовжить працювати в системі спецслужб, реалізуючи асиметричні операції світового масштабу, які будуть спрямовані на завдання максимальної шкоди ворогу.
Зеленський, у свою чергу, оголосив, що дав вказівку Малюку забезпечити, аби українські асиметричні операції стали найпотужнішими у світі.
"Зустрівся з Василем Малюком, висловив йому вдячність за його бойову діяльність і запропонував зосередити зусилля на аналогічній роботі. Нам потрібно активізувати українські асиметричні операції проти загарбників та російської влади, досягати більш вражаючих результатів у знищенні ворога. Василь Васильович володіє цими навичками на найвищому рівні, і саме цим він продовжить займатись у рамках системи СБУ. Я доручив йому зробити наші асиметричні операції найефективнішими у світі. У нас є необхідні ресурси та політична підтримка для реалізації цього плану. Разом ми також обговорили кандидатури для призначення нового голови СБУ", – зазначив президент у своєму дописі.
Зеленський цього ж дня підписав указ про призначення начальника Центру спецоперацій "А" СБУ Євгена Хмару на посаду тимчасового виконувача обов'язки очільника спецслужби.
Крім того, своїм указом №18/2026 "Щодо певних аспектів організації роботи Служби безпеки України" президент визначив, що:
5 січня президент Зеленський провів зустріч з полковником Служби безпеки України Василем Козаком та генерал-майором Олександром Покладом, який також представляє цю установу.
Щодо Козака Зеленський сказав, що він -- один із тих воїнів, який розробляє та здійснює дуже відчутні для ворога активні операції. Саме за такі бойові результати глава держави відзначив полковника званням Герой України.
"Ми розглянули його погляд на перспективи Служби безпеки України та нашої оборони в умовах війни. Нам необхідно максимально ефективно використати всі ресурси на благо держави та її громадян, для забезпечення незалежності та суверенітету України. Наша країна буде зміцнюватися," -- зазначив президент.
Після зустрічі з Покладом Зеленський зазначив, що захист української державності та контррозвідувальна робота в СБУ значно посилились. За його словами, цей напрям розвиватиметься надалі.
"Ми розглянули конкретні задачі та дії, щоб російські окупанти відчули ще більшу силу нашої Служби безпеки України", -- зазначив президент.
Зеленський 5 січня призначив колишню канадську міністерку Христю Фріланд радницею з питань економічного розвитку. Вона фахово володіє саме такими питаннями і має значний досвід залучення інвестицій та проведення економічних трансформацій.
Президент зазначив, що Україні необхідно підвищувати свою внутрішню стійкість. Це важливо як для швидкого відновлення країни у випадку успішної дипломатії, так і для зміцнення оборонних позицій, якщо затримка з боку партнерів призведе до тривалішої роботи над завершенням війни.
Президент України цього ж дня зустрівся з ексочільником МЗС України Дмитром Кулебою, обговорив з нимполітичну та інформаційну ситуацію навколо держави. Зеленський наголосив на важливості того, аби український погляд на речі у світі був представлений достатньо сильно.
"Я радий, що Дмитро приєднався до команди України, і ми погодилися на основні напрямки нашої подальшої співпраці. Слава Україні!" -- зазначив глава держави.