"Гріффіт" з 59-ої: "На Донбасі зв'язківцям доводиться працювати у значно складніших умовах, ніж на Херсонщині."

Молодший лейтенант Назар "Гріффіт" Гришин очолює взвод зв'язку батальйону управління 59 ОШБр БпС. Професію опановувати почав за півтора роки до 24 лютого 2022 року. Потім часу вчитися було обмаль

- Яким чином ви потрапили до армії?

У 2018 році я завершив навчання в школі і вирішив отримати професію столяра в одному з професійно-технічних училищ Вінниці. Проте, група не набралася, і я змінив напрямок, записавшись на спеціальність маляра-штукатура. Паралельно з цим я відвідував курси столярної справи, адже мріяли створювати меблі. Завершив навчання дистанційно, оскільки у 2020 році розпочалася пандемія коронавірусу.

Мав 19, час служити строкову службу. Двоє старших братів уже служили в 59-й бригаді. Запропонували піти до них на трирічний контракт. Погодився, бо викидати на смітник час на строковій не хотів, а певна користь від контракту плюс фінансовий стимул виглядали переконливішими.

На той момент повномасштабна війна ще не була розгорнута. Велася операція об'єднаних сил. Чи не остерігалися ви можливості взяти участь у ній у такому молодому віці?

Ні, зовсім ні. Якщо ти вирішив вступити до війська, потрібно бути готовим до будь-яких викликів. Двоє моїх старших братів проходили службу в армії як зв'язківці. Я ж мав намір піти в розвідку, але "вплив братів" виявився сильнішим.

11 серпня 2020 року мій перший день в армії. За два дні уже був на Яворівському полігоні. Базову військову підготовку пройшов у Старичах - спрощена система, нічого складного, бо фізично я був готовий. За рік поглибив свої знання у 179 навчальному центрі зв'язку.

Після перебування на Яворівському полігоні я вирушив до Бахмута, де знаходився командний пункт. Моя роль полягала в роботі оператором мобільних оперативних ситуативних індикаторів, і я займався відправкою телеграм – це була досить рутинна діяльність.

Де ви стали свідками початку повномасштабної війни?

- Перебували на тактичному опорному пункті за 20 кілометрів від Криму. Склад - 7-8 чоловік, я служив старшим зв'язківцем. 24 лютого 2022 року о п'ятій ранку прокинувся від усвідомлення того, що над нами літають ракети.

Зв'язок через "Tooway" раптово перервався. Я зміг зателефонувати на основний командний пункт. Отримав команду залишатися на місці. Пакували обладнання та почали відступати вглиб Херсонської області. У нас було лише два автомобілі: один – британський, призначений для розгону протестів, а інший – ГАЗ-66.

Їхали під бомбардування ворожої авіації. Розбили один з наших батальйонів. Почали детонувати їх боєкомплекти. Люди стали розбігатися полем. Нам треба було "проскочити" через цю колону. ГАЗ зламався. Хлопці "перекотилися" до мене в "британку". Добре, що машина броньована і на адреналіні все вдалося. Весь шлях від початку "повномасштабки" зайняв чотири години. Доїхали до Раденського. "Влилися" до своїх. Далі - Херсон.

24 лютого в обідню пору Антонівський міст був перекритий російськими військами. Наша колона, що простягалася на кілометр, залишалася в нерухомості, піддаючись небезпеці з боку авіаударів ворога. Лише ввечері, завдяки зусиллям танкістів 59-ї бригади, вдалося прорвати блокаду.

Повернулися до техніки, оскільки стало зрозуміло, що її необхідно зберегти. Командир зібрав нас разом. Через Миколаїв ми дісталися Снігурівки. На виїзді з міста моя "британка" зупинилася. Я помітив, що вже минають БТР, а я залишився в нестямі. У мене було вісім шифраторів "Гном", які потрібно було знищити, щоб інформація не потрапила до ворога. На щастя, за вказівкою начальника зв'язку приїхали і забрали їх.

Коли наприкінці 2022-го нас перекинули на Донбас, відчув: зв'язківцям на Херсонщині працювати простіше. Це пояснюється особливостями рельєфу - терикони, перепади висот, низини. Плюс концентрація засобів радіоелектронної боротьби, адже пріоритет ворога - захопити Донецьку область.

А як на рахунок безпілотників?

Їх почали широко використовувати наприкінці 2023 року. Раніше ми частіше пересувалися до позицій. Одного разу в Цукуриному лише завдяки засобу РЕБ я уникнув потрапляння FPV.

На сьогоднішній день основним засобом зв'язку є "Старлінк". А яка була альтернатива на початку масштабної війни?

Для виконання різноманітних завдань застосовувалися системи "Tooway", Air Direct, "Моторола" та турецькі радіостанції. Кожна військово-облікова спеціальність вимагала свого специфічного типу зв'язку.

"Старлінк" - це інноваційна система, створена Ілоном Маском у США. Цей підприємець відомий своєю непередбачуваністю, і існує ризик, що він може обмежити доступ до зв'язку, від якого ми залежимо. Чи ведемо ми роботу над альтернативами?

- Розгортаються військові базові станції на базі мобільних операторів. Роздаються військові сім-карти, здебільшого - на лінію бойового зіткнення. Якщо на позиції встановити 4G модем і спрямовати його в бік базової станції, то зв'язок буде. Заглушити його малореально. Головна небезпека - влучання у вишку.

Альтернативний варіант – "Сільвіуси". Це тактичні радіостанції, здатні передавати інтернет через ефір. Вартість однієї з них може сягати до мільйона гривень, що робить їх досить дорогими. Найчастіше їх використовують оператори безпілотників. Однак, існує одна проблема – їх кількість обмежена.

Які завдання у вас зараз на порядку денному?

Я відповідаю за організацію радіозв'язку у нашій бригаді. Моя задача - визначити оптимальні локації для розміщення ретрансляторів, аби підтримувати зв'язок з евакуаційними групами. Крім того, ми активно співпрацюємо з нашими штурмовими підрозділами зі "Шквалу".

Яким чином технології вплинуть на подальший розвиток війни?