Гравець команди Агротех: "Навіть аматорський клуб здатен писати свою власну історію."

Максим Ковальов прокоментував виліт команди з Кубка України

Центральний оборонець "Агротеха" Максим Ковальов висловив свої думки щодо поразки команди від "Фенікса-Маріуполя" в 1/8 фіналу Кубка України, де гра завершилася з рахунком 1:1, а в серії пенальті команда поступилася 6:7.

Як виникла ідея з кавуном під час трансляції жеребкування в команді? Хто ж цей персонаж?

Так, це було спільне рішення команди. Нас почали "дразнити" з приводу "кавунів", тому ми вирішили поставити його на стіл як свого роду талісман. Можу сказати, що це додало певного шарму атмосфері.

Які слова підтримки сказав президент перед цим поєдинком? Обіцяв щедру винагороду? Адже після матчу з "Чорноморцем" ви не відчули фінансових труднощів.

- Ми виступали на аматорському рівні у Вінниці. Після матчу він повідомив, що нас чекає приємний сюрприз у вигляді преміальних за виграш у Кубку, але конкретну суму не озвучив.

- Основний час матчу завершився, до серії пенальті залишалися лічені хвилини. Згадайте свої думки в той момент: про що говорили з командою перед одинадцятиметровими?

Ми зазначали, що для певних учасників це може бути остання можливість продовжити шлях і довести свою значимість — продемонструвати, що навіть аматорський клуб здатен творити історію.

Мене дуже тягнуло продовжити цю справу і рухатися вперед. Ми були опорою один для одного, запевняючи, що все обов'язково вийде. Наголошували, що ніхто не повинен переживати - навіть якщо хтось не досягне успіху, не варто сильно засмучуватися.

Стадіон "Зірка" для нас особливий, адже чимало гравців нашої команди мають досвід виступів на цьому полі. Дуже приємно, що сьогодні ми отримали таку неймовірну підтримку. Ми обговорювали це в команді, підкреслюючи, що повинні здобувати перемогу, адже стільки людей прийшло нас підтримати. Дійсно, багато з них - наші близькі друзі.

Що стало причиною невдачі в матчі з "Феніксом"?

Під час перерви ми обговорювали, що у їхній команді в першій половині гри був лише один шанс – і відразу ж забили, тоді як у нас було кілька можливостей, але ми не змогли їх використати. У другій половині, на мою думку, ми значно домінували над суперником на їхній половині поля і створювали багато моментів.

Реалізації не вистачило, напевно. Фізики також не вистачило, адже ми не тренуємося так професійно. У цьому плані їм точно було легше, адже вони готуються щодня, грають у своїй лізі. Можливо, у деяких моментах не вистачило індивідуальної майстерності. Ми всі сподівалися на перемогу. Думали, можливо, пенальті - це наша сильна сторона.

- Давайте трохи більше про роздягальню. Розкажіть, що відбувалося, з якими словами звернувся тренер, президент?

Коли ми увійшли туди після матчу, віддавши всі свої зусилля на полі, спочатку панувала надзвичайна тиша. Президент разом з тренером зайшли пізніше, і ми майже не розмовляли. Сиділи втомлені та без настрою. Це, звісно, було сумно.

Тренер висловив подяку кожному гравцеві, підкресливши, що немає жодних претензій до команди. Він зазначив, що не було причин для критики стосовно бажання чи мотивації, адже пенальті – це завжди непередбачуваний момент. Тренер також відмітив, що помітив підготовленість суперника. Він закликав нас до сили, оскільки попереду ще три матчі з аматорськими командами. Нам важливо продовжувати змагання, не впадати у відчай і прагнути до перемоги в чемпіонаті.

Президент також подякував, але було дуже видно, що він засмучений. Ми ж бачили, який він був після тих ігор.