Експертні групи продовжують скасовувати рішення МСЕК: огляд судових рішень стосовно незаконних переглядів - sud.ua

#Бізнес #злочинність, право та правосуддя

В Україні триває велика перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), що була ініційована відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони. Експертні команди, які займаються щоденним оцінюванням функціональних можливостей осіб, продовжують анулювати рішення ліквідованих МСЕК про встановлення груп інвалідності на основі загальних запитів від правоохоронних органів.

Припинення повноважень МСЕК з 31 грудня 2024 року та передача їх функцій експертним командам Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) мали на меті подолати корупцію, проте на практиці призвели до порушення процедур.

Основною проблемою стало ініціювання перевірок обґрунтованості попередньо встановлених груп інвалідності на основі загальних запитів правоохоронців, що не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу та Закону "Про адміністративну процедуру". Аналіз численних судових рішень, винесених лише в серпні, свідчить про те, що суди дотримуються послідовної позиції: формальне виконання вказівок силових структур не може замінити собою законну процедуру оцінки стану здоров'я особи.

Недостатність процесуальних підстав: запит слідчого проти постанови.

Однією з причин, що можуть призвести до анулювання рішень експертних груп у судових інстанціях, є недостатність правової основи для здійснення перевірки. Відповідно до пункту 51 Порядку № 1338, перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) може бути проведена лише за рішенням слідчого, прокурора або на основі судової ухвали.

Справа № 120/13099/25

Експертна група анулювала ІІ групу інвалідності для особи після отримання запиту від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Сьомий апеляційний адміністративний суд акцентував на тому, що запит слідчого не може вважатися процесуальним рішенням відповідно до статті 110 Кримінально-процесуального кодексу України. Для реалізації обов'язку, передбаченого Порядком № 1338, необхідна наявність відповідної процесуальної основи у вигляді постанови, а не просто інформаційного листа чи запиту. Відсутність такої основи свідчить про незаконність проведення перевірки.

Дело номер 560/15553/25

Позивач з 2017 року має довічно закріплену ІІ групу інвалідності, що була присвоєна йому Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією.

У січні 2025 року експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи перевірила обґрунтованість рішення МСЕК та скасувала встановлену групу інвалідності. Відповідне рішення експертної команди стало підставою для припинення Пенсійним фондом виплати пенсії по інвалідності.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь позивача, анулювавши постанову експертної комісії. Апеляційний суд підтвердив висновки суду першої інстанції, залишивши ухвалу без змін.

Суди акцентували увагу на тому, що оцінка обґрунтованості рішення МСЕК повинна здійснюватися відповідно до встановлених законодавством норм і лише за наявності чітко визначеної правової основи.

У цій справі як підставу для перегляду рішення МСЕК було зазначено "спецконтингент". Водночас жодної постанови слідчого чи прокурора або ухвали суду щодо позивача матеріали справи не містили.

Суд встановив, що просте згадування про "спецконтингент" не є достатнім доказом існування законних підстав для проведення вказаної перевірки.

Зважаючи на те, що інвалідність позивача була присвоєна на все життя, суди розглядали не лише медичні аспекти, що могли б обґрунтувати зміну цього статусу, але й те, чи було дотримано законодавчо встановлені процедури перевірки попереднього рішення. В результаті суди дійшли висновку, що процедура була проведена з порушеннями, і, відповідно, рішення експертної комісії про скасування ІІ групи інвалідності визнано неправомірним.

Віддалені рішення

Експертні групи нерідко здійснюють оцінювання дистанційно, не інформуючи учасників про дату та місце розгляду їхніх справ, що є порушенням Закону "Про адміністративну процедуру".

Дело номер 420/40720/25

Позивачу було скасовано ІІІ групу інвалідності без його особистої присутності, при цьому пославшись на те, що особисте з'явлення вимагається лише в окремих випадках.

П'ятий апеляційний адміністративний суд повідомив, що з 15 грудня 2023 року набирає чинності Закон № 2073-IX, який забезпечує право особи на заслуховування перед ухваленням рішення, що може негативно позначитися на її інтересах.

Суд акцентував увагу на тому, що анулювання інвалідності значно погіршує правове становище особи, отже, її присутність на засіданні є необхідною. Ігнорування цього вимоги розглядається як серйозне порушення процесуальних норм.

Дело номер 560/11740/25

Рішення про перехід з ІІ групи на ІІІ було ухвалено дистанційно, незважаючи на те, що особа в цей період проходила лікування в самій установі відповідача.

Позивач отримав відповідну інформацію з листа від Пенсійного фонду і вирішив звернутися до суду з проханням скасувати рішення експертної комісії.

Відповідач не довів наявності електронного направлення з усіма передбаченими законодавством відомостями та необхідними документами, зокрема медичними матеріалами та згодою на обробку персональних даних.

Суд не знайшов підтверджень того, що позивач був сповіщений в установленому порядку — через електронну пошту або рекомендованим листом. Водночас, позивач зазначив, що йому про ці обставини повідомила третя особа.

Суд не виявив достатніх доказів, які підтверджували б, що позивача було коректно проінформовано про оцінювання, яке відбулося 5 березня, а також про його участь у цьому процесі. У таких умовах суд постановив, що процедура прийняття рішення була порушена.

На момент прийняття рішення строк дії ІІ групи інвалідності ще не закінчився -- вона була встановлена до 1 червня 2026 року. Також не було доведено, що позивач сам звертався у зв'язку зі зміною стану здоров'я або що існували інші передбачені законодавством підстави для дострокового перегляду його інвалідності.

Суд також констатував, що немає жодної постанови слідчого, прокурора чи судової ухвали, яка могла б слугувати належною основою для оцінки обґрунтованості попереднього рішення медико-соціальної експертної комісії.

Ретроактивне анулювання статусу та його вплив на пенсійні виплати

Серйозною проблемою є спроби експертних команд скасувати інвалідність "заднім числом", що автоматично веде до вимог Пенсійного фонду повернути виплачені кошти.

Дело номер 420/24496/25

У квітні 2018 року МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності безстроково. В лютому 2025 року експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи визнала, що ІІ групу інвалідності було встановлено необґрунтовано, та визначила, що інвалідність у позивача була відсутня з квітня 2018 року.

Відповідно до даного рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області ухвалило рішення про зарахування переплати пенсії в сумі 100 429 грн за той період, коли позивача перевели на пенсію за віком.

Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов, скасувавши як висновки експертної комісії, так і рішення Пенсійного фонду щодо врахування переплати.

П'ятий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційні скарги, подані Інститутом та Пенсійним фондом: він вніс зміни до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, проте резолютивна частина залишилася незмінною. Таким чином, постанова про скасування обох актів залишається в силі.

Суд визначив, що під час аналізу доцільності попереднього рішення МСЕК Центр не здійснив адекватну оцінку позивача.

Зокрема, особу не було адекватно інформовано щодо процесу оцінювання, не здійснено всебічне медичне обстеження, а рішення експертної групи було ухвалене фактично без особистої участі позивача.

Експертний колектив дійшов висновку, що ІІ групу інвалідності було призначено без належних підстав ще з 23 квітня 2018 року. Суд також відзначив, що не було виявлено жодних обставин, які б підтверджували зловживання з боку позивача або надання ним неправдивих даних під час процесу встановлення інвалідності.

У цих умовах суд визнали недійсним рішення експертної групи стосовно висновку про відсутність підстав для визнання інвалідності з 2018 року.

Оскільки рішення експертної команди, що стало основою для нарахування переплати, було анульоване, відсутня необхідна правова база для прийняття рішення Пенсійного фонду щодо обліку переплати в сумі 100 429 грн.

Ігнорування причин, що обґрунтовують надання безстрокової інвалідності.

Суди акцентують увагу на ситуаціях, коли експертні групи визначають інвалідність на обмежений термін, незважаючи на наявність незворотних анатомічних дефектів, для яких законодавство передбачає безстрокове визнання інвалідності.

Дело № 280/1792/26

Позивач оскаржив ухвалу експертної комісії, що визнала його інвалідність лише на один рік після повного видалення щитоподібної залози.

Позивач вказував, що 13 травня 2025 року йому була проведена тотальна тиреоїдектомія внаслідок папілярної карциноми. Після цієї операції він зіткнувся з важким гіпотиреозом, що вимагає постійної гормональної замісної терапії. Він вважає, що його стан відповідає пункту 77 додатка І до Критеріїв, затверджених постановою КМУ № 1338, де перелічуються анатомічні дефекти та захворювання, за яких інвалідність може бути встановлена без необхідності повторної оцінки.

Позивач акцентував увагу на тому, що експертна група повинна була не лише оцінити його фізичне здоров'я, але й використати законодавчі підстави для безстрокового визнання інвалідності, а також надати пояснення, чому це не було реалізовано.

Третій апеляційний адміністративний суд акцентував увагу на пункті 77 Переліку анатомічних дефектів, згідно з яким проведення тотальної тиреоїдектомії є підставою для безстрокового призначення інвалідності.

Суд наголосив, що не визначає медичний діагноз і не підміняє експертну команду, однак перевіряє, чи було правильно застосовано законодавчі критерії під час ухвалення рішення.

Якщо наявний анатомічний дефект прямо віднесений до переліку підстав для безстрокового встановлення інвалідності, експертна команда має врахувати цю імперативну норму, а не встановлювати групу лише на визначений строк.

Верховний Суд: команда експертів повинна надати аргументацію щодо скасування рішення МСЕК.

У справі № 260/6984/25 Верховний Суд акцентував увагу на необхідності належного обґрунтування рішень експертних комісій. Суд підкреслив, що принцип ефективного управління зобов'язує державний орган не лише фіксувати зміну чи скасування раніше встановленого статусу інвалідності, а й детально пояснити, на яких фактичних і правових підставах попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії було визнано недостатнім.

Зокрема, коли здійснюється перевірка раніше ухваленого рішення на основі матеріалів правоохоронних органів, у справі повинні бути вказані відповідні підстави та реквізити процесуальних документів. Наявність інформації про підстави перевірки та документи, на яких вона базується, є критично важливою. Відсутність таких даних, зокрема незаповнені поля, що стосуються підстав перевірки та документів, може викликати сумніви щодо законності висновків експертної групи.

ВС також наголосив, що суд під час перевірки рішення суб'єкта владних повноважень може витребувати всі матеріали, які стали підставою для його ухвалення. Водночас саме суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, а не перекладати цей обов'язок на особу, яка його оскаржує.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua, а також слідкуйте за новинами на Google Новини SUD.UA. Не забудьте підписатися на наші VIBER та WhatsApp, сторінки у Facebook, Instagram та платформі Х, щоб залишатися в центрі найактуальніших подій.