Експерт зазначає, що теперішня мета Росії полягає в тому, щоб ми самостійно забезпечували свої атомні електростанції паливом.

Після чергового масованого обстрілу тривають відключення світла по всій країні. Скільки часу потрібно на ліквідацію наслідків та у яких регіонах ситуація найскладніша, та до чого тут АЕС?

В ефірі Громадського радіо свою думку висловив Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень.

Чи можливо в даний момент визначити, в яких сферах або регіонах ситуація є найскладнішою?

Юрій Корольчук: Найскладнішою залишається традиційно Харківська, Одеська область, Центральний, Київський регіон. Навколо нього також частини областей зачіпає. Чернігівська, Сумська, там, де слабкий просто розвиток енергоінфраструктури, виробника електроенергії немає значного, тобто власного.

У регіонах, таких як Дніпропетровська та Запорізька області, де функціонують, наприклад, теплові електростанції та гідроелектростанції, часто вживають термін "лівий берег", проте це не зовсім коректно. Більш вірно говорити, що ця територія є південною, а центральні регіони демонструють різний рівень успіху — десь краще, десь гірше. На жаль, ситуація не покращується. Ми спостерігаємо, що обстановка повторює події, які відбулися у листопаді: було призупинено роботу активних маневрених генерацій, зокрема теплових електростанцій та гідроелектростанцій. Зараз, для забезпечення стабільності постачання електроенергії, нам потрібно додатково навантажувати наші атомні електростанції, щоб отримувати більше електрики, ніж нам хочеться.

Якщо ми будемо продовжувати в такому ж дусі, це може призвести до справжнього блекауту, чого всі так бояться, адже енергосистема може повністю зупинитися по всій Україні. Щоб уникнути цього сценарію, важливо зазначити, що коли завдаються такі удари, вони, як правило, спрямовані на об'єкти, які уже знаходяться в процесі ремонту. Це ускладнює проведення повноцінних ремонтних робіт. Мова йде про теплові електростанції, такі як Бурштинська ТЕС, Добротвірська ТЕС у Львівській області, Ладижинська ТЕС у Вінницькій області, а також Трипільська ТЕС, яка працює менш активно. Крім того, зазнають ушкоджень і об'єкти компанії Українерго, зокрема, лінії електропередач та підстанції, що з ними пов'язані. Це, в свою чергу, призводить до зниження потужності атомних електростанцій.

Отже, ми стали свідками цього у листопаді, коли МАГАТЕ офіційно це підтвердило. А через три тижні знадобилося, щоб повернути об'єкти атомної електростанції, блоки, до їхньої, так би мовити, проектної потужності. Наразі ми спостерігаємо подібну ситуацію, тож покращення не варто очікувати.

Якщо порівняти ситуацію з тиждень тому, можна було спостерігати певні ознаки покращення, хоча в різних сферах це проявлялося по-різному. Однак, у тих регіонах, які я спочатку згадував, ситуація не зазнала суттєвих змін. Вона не може покращитися, оскільки там були пошкоджені виробничі потужності, а також тепло- та гідроелектростанції, які здатні генерувати електроенергію. Крім того, підстанції також зазнали ушкоджень, а їх оперативний ремонт не дозволяє відновити проектну потужність на 100%, що необхідно для нормальної роботи об'єкта.

Таким чином, якщо провести паралелі з листопадом, можна помітити, що ситуація повторюється. Мета російських атак полягає в тому, щоб змусити нас самих активніше використовувати наші атомні електростанції для забезпечення електроенергією. Якщо ми не бажаємо цього, прагнемо зберегти їх, то необхідно вжити заходів, які наразі реалізуються: знижувати їх потужність і фактично скорочувати їх функціонування. Це, у свою чергу, призводить до збільшення відключень та обмежень у постачанні електроенергії.

Отже, можна зазначити, що те, що ми спостерігаємо в даний момент, може призводити до відсутності електропостачання в деяких споживачів навіть на 16 годин. Це пов'язано з різними аварійними ситуаціями, які виникають на підстанціях вищого рівня. Такі аварії, в свою чергу, впливають на функціонування трансформаторних підстанцій нижчого рівня, розташованих безпосередньо у районах споживання.