Джозеф Конрад і «Одкровення в Центрі темряви»

Фільм "Апокаліпсис сьогодні" режисера Френсіса Форда Копполи, який безумовно вважається культовим, знову став предметом обговорення в соціальних мережах через нещодавню смерть 95-річного Роберта Дюваля. Він виконав одну з найяскравіших ролей у цьому шедеврі – підполковника "повітряної кавалерії", серфера та шанувальника ранкового аромату напалму. Один з українських телеканалів навіть транслював "Апокаліпсис" у нічний час, що є рідкісним випадком!

Звичайно, учасники фан-клубу фільму, які вже давно переглянули як "театральну", так і розширену версію, знають, що основою для цієї кінороботи стала повість Джозефа Конрада "Серце пітьми" (інша назва - "Серце темряви"). Проте, навряд чи літературний первоисточник може зрівнятись за популярністю з екранізацією, яка була створена на його основі. Адже в книзі, написаній ще в 1899 році, не могло бути й мови про контекст війни у В'єтнамі, що надає "Апокаліпсису" з його неповторним "The End" від The Doors такої впізнаваності. Більш того, у творі немає жодної згадки про війну, а йдеться лише про подорож — не до сусідньої Камбоджі в пошуках божевільного полковника Курца, а вгору за течією невідомої річки, в темряву африканських джунглів, щоб дістатися до віддаленого пункту заготівлі слонової кістки, де перебуває комерсант Курц...

Проте було б абсолютно неправильно вважати, що "Серце пітьми" стало популярним лише завдяки екранізації, яка з'явилася через 80 років після його публікації. Насправді, цей твір, як і його автор Джозеф Конрад (1857-1924), вже здобули широку популярність, особливо в англомовних країнах. Більше того, Конрад вважається видатним представником англійської літератури, чия творчість вплинула на таких письменників, як Ернест Гемінґвей, Ґрем Ґрін та інших. Крім того, він мав дружні стосунки з такими особистостями, як Герберт Веллс, Джон Ґолсуорсі та Бертран Рассел.

Конрад зазвичай писав про морські пригоди та життя в колоніях, не обмежуючись лише британськими. Наприклад, події роману "Серце пітьми" розгортаються на території Бельгійського Конго, хоча це не вказано прямо в тексті. Як у книзі, так і у екранізації присутня тема подорожі через непрохідні джунглі річкою, населену досить дикими людьми. Проте атмосферу наростаючого божевілля, що охоплює героїв, не розкриває причини, чому полковник Курц, який займається заготівлею "слонівки", втратив розум, або чи справді він це зробив.

Повертаючись до теми екранізацій, варто відзначити, що Коппола продовжив справу, яку намагалися реалізувати інші видатні режисери. Наприкінці 1930-х років Орсон Веллс, талановитий американець, мріяв адаптувати роман, але його плани зруйнувала Друга світова війна, яка внесла корективи у пріоритети кінокомпаній. Ще одна невдала спроба адаптації належала Річарду Бруксу, його амбіції також не увінчалися успіхом. Проте, третя спроба, хоч і менш відома, виявилася успішною. У 1993 році Бенедикт Фіцджеральд представив глядачам фільм "Серце пітьми", в якому ролі головних героїв виконали Тім Рот, улюбленець Квентіна Тарантіно, в ролі мандрівника Чарлза Марлоу, та Джон Малкович, який зіграв божевільного заготівельника слонової кістки Курца. Цю стрічку можна рекомендувати до перегляду після знайомства з книгою, хоча варто зазначити, що між ними є певні розбіжності.

Що стосується цієї книги, ми спостерігаємо рідкісний випадок, коли українські перекладачі та видавці дійсно доклали чимало зусиль. На книжковому ринку можна знайти щонайменше три різних варіанти перекладу цього роману. Перший з них з'явився у 2015 році під заголовком "Серце пітьми" (у 2019 році його перевидали в "Астролябії", перекладачем виступив Ігор Андрущенко). У тому ж 2015 році роман вийшов у видавництві "Знання" під назвою "Серце темряви", його переклад виконала Марія Головко. А в 2016 році "Комубук" випустив ще один варіант під назвою "Серце пітьми", у перекладі Тараса Бойка.

До нещодавньої історії із закриттям онлайн-бібліотеки "Чтиво" можна було порадити читачам, де прочитати електронну версію тієї чи іншої книжки. Після -- вочевидь, не варто зайвий раз "світити" інші цифрові читальні, адже не "Чтивом" єдиним... Можна тільки пошепки натякнути -- наразі одна з версій перекладеного роману є у вільному доступі. А любителі паперової книжки нехай шукають на сайтах відповідних видавництв або ж у букіністів. Цей роман Конрада в українському перекладі -- не в дефіциті.

Під час розгляду "Серця пітьми" неможливо не звернути увагу на особистість автора цього твору. Джозеф Конрад — це фігура, що має зв’язок як з Британією, так і з Польщею та Україною. Щодо України, то саме на її землях народився майбутній класик англійського морського романтизму. Конкретно, йдеться про місто Бердичів, де він, ймовірно, з’явився на світ у родині польського письменника Аполлона Коженьовського та Евеліни Бобровської. Слово "ймовірно" тут не випадкове, адже інші дослідники вказують на різні варіанти його місця народження. Батько Джозефа, окрім письменницької діяльності, також був управителем маєтків, що змушувало родину часто переїжджати. З-поміж можливих міст, де міг народитися один із найвідоміших синів, згадують села Терехове та Іванківці на Житомирщині, а також Деребчинку на Вінничині. У Тереховому, з 1987 року, функціонує кімната-музей, присвячена цьому видатному письменнику.

Біографія Джозефа Конрада є широко доступною для тих, хто цікавиться його життям, тому немає потреби її детально переказувати. Проте, варто звернути увагу на кілька ключових моментів: арешт його батька за участь у підготовці польського повстання проти російського гніту, заслання до Вологди, а також важкі часи, проведені в Чернігові та австро-угорському Львові. Пізніше він був вербований до французького, а згодом і до британського флоту, де пережив численні пригоди в ролі контрабандиста, моряка та капітана пароплава на річці Конго. Через численні небезпеки, які позначилися на його здоров'ї, Джозеф Конрад, ставши британським підданим, вирішив присвятити себе літературній діяльності. У нього було вдосталь матеріалів для написання пригодницьких романів. Його бібліографія вражає, і приємно відзначити, що багато з його творів було перекладено українською мовою як десятиліття тому, так і зовсім нещодавно.