Дружина Петра Порошенка звернулася до суду з питань розподілу спільно нажитого майна.

Суд розгляне справу вже 29 квітня.

Дружина пʼятого президента України, народного депутата та голови "Європейської солідарності" Петра Порошенка, Марина Порошенко, в кінці березня цього року ініціювала судовий позов про розподіл спільного майна подружжя. Цей позов був направлений до Крижопільського районного суду Вінницької області, про що свідчать відомості з судових документів.

Вказується, що цей конфлікт має фінансовий характер, а сума позову становить 17 102 703 811,40 грн. Судовий розгляд справи заплановано на 29 квітня.

Нагадаємо, 8 квітня Нацбанк оштрафував АТ "Міжнародний інвестиційний банк", власником якого є Петро Порошенко, на 20,5 млн грн за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу. Зафіксовано недотримання обов'язку перевірки клієнтів та подання недостовірної інформації.

Крім того, президент Володимир Зеленський своїм указом від 12 лютого 2025 року ввів санкції РНБО проти Петра Порошенка.

Багатства родини Порошенків

За 2024 рок Петро Порошенко задекларував сукупний дохід на рівні 4 млрд 620 млн грн.

Серед арештованих активів та майна Петра Порошенка, які Марина Порошенко має намір повернути, можна виділити:

Доходи зросли

У порівнянні з 2021 роком, коли його доходи становили 162 мільйони гривень, Порошенко заробив у 2024 році вражаючі 4 мільярди 620 мільйонів гривень, що означає майже тридцятикратне збільшення. Однак, він намагався вивести свої активи за межі України, інвестуючи в іноземні цінні папери. Наприклад, у 2023 році він купив паперів на суму 669 мільйонів гривень, а в 2024 році ця сума зросла до 1,21 мільярда гривень. Більшість цих інвестицій було реалізовано через швейцарські фінансові установи.

Протягом трирічного періоду повномасштабної війни Порошенко оголосив про загальний дохід, що перевищує 7,5 млрд гривень, з яких значна частина була отримана у 2024 році.

Справи проти Порошенка

Петра Порошенка неодноразово підозрювали у лобіюванні Харківських угод, що стосувалися Чорноморського флоту в Криму. Йому також ставили в провину фінансування терористичних угруповань через закупівлю вугілля з ОРДЛО. Крім того, його звинувачували у торгівлі під час війни з Росією, зокрема у контексті Липецької фабрики та заводу "Богдан" в РФ. Також виникали підозри у спільній незаконній діяльності з Медведчуком і російськими партнерами, що стосувалася відчуження нафтопроводу у держави.

Однією з найбільш відомих афер, пов'язаних із вугіллям з ОРДЛО, є справа, що набула розголосу у грудні 2021 року. Тоді Державне бюро розслідувань висунуло підозру Петру Порошенку у державній зраді та підтримці терористичних груп. За його сприяння, за рахунок державних коштів, здійснювались закупівлі вугілля в ОРДЛО. У період 2014-2015 років окупаційній владі було передано понад 200 мільйонів гривень, а загальні втрати державного бюджету від цієї схеми склали близько 1,5 мільярда гривень.