Кадровий голод досягає нових висот: які чинники заважають розвитку українського бізнесу в умовах війни?

Дефіцит робочої сили став головною перешкодою для українських підприємств і досяг рекордного рівня за весь період повномасштабного вторгнення. Водночас вплив відключень електроенергії та безпекових ризиків поступово зменшується, поступаючись місцем інфляційному тиску.

Цю інформацію надає "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій", посилаючись на результати свого щомісячного опитування.

Кадровий дефіцит досягає небувалих масштабів.

Основною перешкодою для бізнесу під час війни вже протягом тривалого часу залишається "недостатня кількість робочої сили". У березні 67% респондентів вперше висловили цю стурбованість, що стало рекордним показником за весь період опитувань. До цього цей відсоток коливався в межах 64-65%.

Проблема з набором персоналу стає все більш актуальною на всіх рівнях. Відсоток компаній, які стикаються з труднощами у пошуку кваліфікованих кадрів, значно зріс з 51,4% до 61,4%. Навіть залучення працівників без спеціальних навичок стало викликом, і зараз з цим стикаються 35,1% підприємств, у порівнянні з 30,8% місяцем раніше.

Тиск інфляції та аспекти безпеки

Частка підприємств, що мають намір розширити штат, залишилася незмінною на рівні 16,6%, в той час як відсоток компаній, які прогнозують скорочення, зменшився майже вдвічі ‒ з 6,9% до 3,9%. Актуальність питання "зростання цін на сировину, матеріали та товари" трохи зросла, піднявшись з 43% до 45%.

Перешкода "небезпечно працювати" в лютому-березні залишалася на рівні 42%, займаючи третє місце серед основних проблем. Проте, у порівнянні з зимовими місяцями, її значущість знизилася: у січні та грудні вона хвилювала 54-57% підприємств.

Цей фактор залишається важливим через війну та обстріли. Великі підприємства частіше враховують ризики безпеки ‒ понад 50%, тоді як для мікробізнесу цей показник удвічі нижчий.

У регіональному контексті ця проблема є особливо актуальною в промислових зонах, що перебувають поблизу фронту, зокрема в Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у столиці – Києві, а також у Київській, Житомирській, Черкаській та Вінницькій областях.

Інші фактори

Щодо "перебоїв з електро-, водо- або теплопостачанням", їхня значущість суттєво зменшилася ‒ з 41% до 30%.

У лютому 52% підприємств продовжували свою діяльність без перерв, незважаючи на відключення електроенергії, тоді як 11% не стикалися з ними зовсім. Лише 36% компаній тимчасово призупинили свою роботу. Середні втрати робочого часу знизилися до 6%, у порівнянні з 9% у січні. Найбільші втрати спостерігалися в Дніпропетровській області (20%), Житомирській (18%) та Сумській (14%), а також у Києві та Чернігівській області, де цей показник становив 13%.

Серед підприємств найбільше постраждали мікропідприємства ‒ 9% втрат робочого часу, малі ‒ 7%, тоді як середні та великі втратили 5% і 4% відповідно.

Згідно з даними, у гірничо-металургійному секторі України спостерігається середній дефіцит кадрів на рівні приблизно 20%. В умовах повномасштабної війни збройні сили країни мобілізували від 20% до 30% співробітників підприємств цього сектору.

З 2022 року спостерігається значне зменшення чисельності працівників у цій сфері. На початку року, враховуючи тимчасово окуповані регіони, у компаніях галузі було зайнято 122 тисячі осіб.