Єдиний син матері загинув на фронті: воїн з Вінниці, удостоєний "Золотого хреста". Фото.

Війна забрала життя ще одного Героя - Сергія Жука з Вінниці. Він став добровольцем і вирушив на фронт на самому початку повномасштабного вторгнення, брав участь у бойових діях на Херсонщині та Запоріжжі, а також воював поблизу Бахмута.

Останній бій воїн, відзначений "Золотим хрестом", прийняв на Харківщині. Про втрату розповіли у Вінницькій міській раді.

4 грудня у Вінниці відбулося прощання зі співвітчизником, який загинув у битві з ворогом.

Сергій Жук з'явився на світ у Вінниці 17 лютого 1997 року. Він отримував освіту в ліцеї №2, а пізніше в технічному ліцеї, де здобув фах у галузі радіотехніки у Вінницькому технічному фаховому коледжі. Завершив своє навчання у Вінницькому національному аграрному університеті.

Сергій Жук, відомий під псевдонімом "Прол", став добровольцем на початку повномасштабного вторгнення Росії. Цей молодий українець боровся за свою країну в складі 3-ї окремої штурмової бригади, де виконував бойові завдання в ролі стрільця-зенітника у зенітному ракетному взводі.

Захисник пройшов запеклі бої за Херсонщину та Запоріжжя, воював з росіянами під Кліщіївкою, Бахмутом та Андріївкою. Воював звитяжно: за мужність, відвагу та успішне виконання бойових завдань отримав звання сержанта і був відзначений низкою високих державних нагород. Серед них - відзнака головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест", орден "За мужність" III ступеня, відзнака "За особисту хоробрість в бою".

Сергій Жук зростав як єдиний нащадок у своїй сім'ї. Його мати, Ірина, поділилася з "Суспільним", що син рідко обговорював з близькими свої переживання, пов'язані з війною.

"Він не відчував радості від нагород, адже усвідомлював, що за ними стоять біль і втрата товаришів. Коли я плакала через тих, хто загинув, він лише заспокоював: 'Мамо, це війна... У війні люди вмирають', - згадала жінка."

Під час масштабного конфлікту Сергій створив свою сім'ю: у 2022 році він одружився зі своєю обраницею Вікторією. Дружина Сергія також активно служить, вона є медиком на передовій у Силах Безпілотних Систем. Як розповідає його мати, Сергій завжди мріяв про спокійне життя разом із дружиною.

Сергій завжди залишався мовчазним. Він ніколи не висловлював нарікань і не вимагав нічого. "Мам, у мене все гаразд" - саме так він відповідав на мої запитання. І коли він вимовляв ці слова, я відчувала, що переді мною справжній чоловік, мужній і сильний захисник... Його останній вихід став фінальним. Я часто повторювала йому: "Сину, ти - моя душа". Тепер же, де колись була душа, залишилася лише безодня, яку нічим не заповнити. Хтось говорить, що він повернувся додому назавжди. Але ні, він залишився в строю назавжди. Сергій Жук (Прол) завжди на передовій, серед найкращих, серед гідних, серед Героїв, – каже мама воїна.

Останній бій 28-річний воїн прийняв поблизу села Степове Ізюмського району Харківської області 27 листопада.

Знаходиться на Алеї Слави Сабарівського цвинтаря у Вінниці.

Останнім часом OBOZ.UA повідомляв, що в Одесі відбулося прощання з військовим, який загинув на фронті, бійцем стрілецького батальйону поліції. Миколі Яковецькому, на жаль, назавжди залишиться 48 років.

Також з’явилася інформація про загибель на фронті бойового медика з Київщини, Артема Гуцула. На рідній землі захисника, в Обухівському районі, відзначають, що він завжди ставив життя своїх товаришів на перше місце, навіть жертвуючи власним.