Біотехнологічна родина: Як родина вчених побудувала успішну компанію та займається відновленням українських земель – бесіда з керівником BTU Biotech.

Генеральний директор BTU Biotech Владислав Болоховський був визнаний підприємцем року за версією ПроКредит Банку. Яким чином функціонує високотехнологічний бізнес в Україні та чому впровадження дронів і штучного інтелекту в аграрний сектор є нагально необхідним вже сьогодні?

"Ця нагорода для нас є не тільки визнанням наших досягнень, але й свідченням поваги до спільних цінностей з BTU. Владислав Болоховський символізує відповідальне підприємництво, стратегічне бачення, готовність до співпраці та вір у науку. Його бізнес-підхід об'єднує інновації, стійкість, соціальну відповідальність та сприяння розвитку України в майбутньому. Владислав є переможцем, який не лише створює бізнес, але й формує нові горизонти для нашої країни," — зазначила Анастасія Меньшикова, спеціалістка з роботи із середніми підприємствами ПроКредит Банку, у коментарі для NV Бізнес.

BTU — це сімейне підприємство, яке має потужні наукові традиції. Його творці — вчені, які здобули досвід у дослідницьких лабораторіях ще за часів Радянського Союзу. Після розпаду СРСР вони вирішили започаткувати власний бізнес.

Ключовою спеціалізацією BTU є біопрепарати, які сприяють відновленню ґрунтів та збереженню їхньої родючості. Саме тому компанія вже більше двадцяти років встановлює нові стандарти у сфері екологічного землеробства. Вона не лише виробляє мікробні та ферментні препарати, а є справжньою біотехнологічною групою з досвідом понад 26 років та чіткою метою — підтримувати життя в землі, зазначила Меньшикова.

Банк став фінансовим партнером BTU у процесі трансформації компанії в одного з найінноваційніших гравців ринку біотехнологій ще у 2019 році. Окрім обігових коштів банк підтримує інвестиційні ініціативи компанії в межах програми "Доступні кредити 5-7-9%". Так компанія змогла реалізувати масштабні проєкти зі сталого розвитку, підвищення енергоефективності та енергонезалежності в умовах блекаутів.

"Ці інвестиції -- не лише про технології, а й про відповідальність перед суспільством і довкіллям. Вони демонструють, як фінансова підтримка може стати каталізатором сталого зростання та позитивних змін", -- підкреслюють у банку.

Там стверджують, що біотехнологічні компанії в Україні володіють великим потенціалом для розвитку, і приклад BTU це підтверджує.

Генеральний директор BTU Biotech Владислав Болоховський розповів у інтерв'ю NV Бізнес про історію компанії, стан ринку під час війни та пошкодження земель, які можна вилікувати за допомогою біотехнологій.

Цікавить ваша особиста історія. Як ви розвивалися?

Я ніколи не вважав себе бізнесменом. Я маю освіту інженера-біотехнолога, здобуту в Українському державному університеті харчових технологій. Закінчив навчання у 1998 році, а вже в 1999-му заснував компанію разом із батьками — ми представляємо біотехнологічну династію.

Мої батьки були працівниками державного підприємства, яке, як і багато інших, безслідно збанкрутувало. Це стало для них важким ударом, і вони не могли стояти осторонь. Тому ми ухвалили рішення започаткувати власну справу. Зібрали команду однодумців – близько 12-15 людей. Багато з них залишаються з нами й донині. Зазначу, що у нас надзвичайно низька плинність кадрів.

Ми відкрили в собі впевненість. Брали на себе замовлення, шукали партнерів для виготовлення продукції, хоча самі не мали власного виробництва. Перші проекти були спрямовані на екологію — ми займалися біоремедіацією ґрунтів після техногенних катастроф і співпрацювали з "Укрнафтою". Ми демонстрували, як мікроорганізми здатні відновлювати ґрунт. Розпочали з невеликих площ, а згодом охопили й кілька гектарів. Це дало нам можливість підтвердити нашу ефективність. Пізніше ми розробили проекти для інтенсифікації процесів видобутку нафти — наші біополімери сприяють збільшенню видобутку нафти, і ця технологія залишається актуальною й донині.

Коли ви почали займатися власним виробництвом?

Спочатку ми орендували площі в Черкаській області на базі спиртового заводу. Пізніше купили невеличкі земельні ділянки, почали будівництво. У 2011-му придбали ділянку біля Ладижина у Вінницькій області -- кілька гектарів у промисловій зоні.

Там побудували одне з найбільших виробництв біопрепаратів у Східній Європі: біореактори, лабораторії, лінії фасування, склади, цехи для виробництва сухих продуктів.

Чи ваше виробництво зосереджене виключно в Україні?

Отже, у Вінницькій області. Завдяки нашому географічному положенню, ми маємо значні логістичні переваги. Це особливо критично для сфери біотехнологій. Як результат, нам значно легше просувати нашу продукцію. Деякі наші партнери навіть запитують: "Чи вже розпочали ви будівництво в Німеччині?". Проте наразі у нас немає таких планів.

Німеччина є країною з високими витратами. Витрати на виробництво однієї тонни, десяти чи ста тонн продукції тут суттєво відрізняються від аналогічних процесів в Україні. Тому ми продовжуємо інвестувати в наше українське виробництво, розширюючи цехи не лише для рідких продуктів, але й для сухих форм, які мають кращу збереженість і підходять для експорту до теплих регіонів, таких як Латинська Америка, Туреччина та Африка. Цей завод ми розвивали протягом кількох років і постійно вдосконалюємо його технології.

Які у вас наміри щодо розширення на міжнародному рівні?

Ми вже давно йдемо цим шляхом. Наша компанія існує вже 26 років. Десятиліття тому ми почали активно розвивати цей напрямок. У 2017 році був заснований спеціалізований департамент. Раніше ми займалися експортом, але це більше нагадувало партнерські проекти. З 2017 року ми почали ретельно вивчати ринки Східної та Західної Європи, і стали першим українським виробником, який приєднався до міжнародної асоціації виробників біоконтролю IBMA.

В Україні біопрепарати виявилися більш поширеними на відкритих територіях, ніж у ряді західних країн, де їх зазвичай використовують лише в теплицях. У 2019 році ми заснували власну компанію в Німеччині, а в 2022 році здійснили розширення, купивши пів гектара землі, а також офіс і склади, обладнані для підтримки необхідного температурного режиму.

На даний момент ми регулярно постачаємо нашу продукцію приблизно в 20 країн, ще в 20 країнах триває процес досліджень і реєстрації. У нашій галузі не можна просто так почати продавати товар. Необхідно пройти локальні дослідження, підтвердити ефективність продукту, виконати реєстраційні процедури, знайти надійного партнера та розробити маркетингову стратегію. Лише через 3-5 років можливо розпочати постачання. Це тривалий і системний процес, який ми успішно реалізуємо і який уже приносить результати. Проте він потребує постійних інвестицій.

Як повномасштабне вторгнення вплинуло на ваші плани?

Ми внесли деякі корективи у наші плани. Спочатку ми мали намір вийти на нові ринки — розширити нашу експансію. Проте, після початку вторгнення ми адаптували наші стратегії: почали уважніше підбирати регіони і країни для співпраці. Наша увага зосередилася на стабілізації діяльності, збереженні команди та підтримці партнерів.

Одночасно ми переглянули наші внутрішні стратегії. Реально оцінили здатності команди щодо виїздів та підтримки партнерів, і зрозуміли, що не зможемо одночасно бути присутніми в Східній та Західній Європі, Азії та Латинській Америці. Саме тому ми переосмислили наші пріоритети і зосередилися на тих партнерах, з якими вже мали певний досвід співпраці. Додатково, ми стали оперативніше реагувати на нові запити.

Дуже вдячні великим міжнародним партнерам за підтримку, що збільшили замовлення. У 2022 році ми навіть показали рекордний експорт -- найбільший за всі роки. Тоді це була і емоція з боку партнерів, і солідарність. Вони свідомо замовляли більше саме у нас, хоча працюють із виробниками з різних країн.

Які нововведення в методах управління бізнесом?

Ми стали більш адаптивними і швидше приймаємо рішення. Якщо поглянути на період 2022-2024 років, то можна помітити, що ми значно краще використовуємо наші ресурси: сировину, фінанси та логістичні процеси. Наприклад, раніше ми мали великі запаси тари та упаковки, а також значні складські приміщення. Тепер ми оптимізували ці процеси.

Чи зазнало підприємство ушкоджень внаслідок обстрілів?

Отже, ударна хвиля зруйнувала кілька десятків вікон, а стіни складів з сендвіч-панелей отримали деформації. Також постраждали деякі старі будівлі, включаючи ті, які вже були на стадії підготовки до демонтажу. Наразі це не завадило нашим виробничим планам.

Як ваші тарифи співвідносяться з цінами великих міжнародних корпорацій?

Наші ціни є конкурентоспроможними та справедливими. Ми знаходимося в зручному положенні, яке дозволяє нам забезпечити ефективну логістику та адаптивність. Крім того, ми налаштовуємо наші продукти відповідно до специфіки кожного ринку — враховуємо потреби фермерів, кліматичні умови різних країн, а також культурні особливості та економічну ситуацію. Завдяки високій якості, швидкості обслуговування, справедливим цінам та гнучкому підходу ми впевнено конкуруємо як на українському, так і на міжнародному ринках.

Як змінилися потреби українських аграріїв після початку вторгнення?

Безумовно. Власники земель зазнали величезних втрат: через мінування, вибухи та забруднення територій, деякі з них досі залишаються під контролем окупантів. Згідно з інформацією Міністерства довкілля, нинішні збитки для екології внаслідок війни перевищують 2,6 трлн гривень. З цієї суми 1 трлн грн стосується забруднення ґрунтів.

На аграріїв ще дуже вплинула економічна ситуація. Їм потрібно не тільки думати про те як розмінувати та відновити свої ґрунти, а й як модифікувати технологію вирощування, щоб мати змогу економити та бути прибутковими. На сьогодні вони почали частіше інтегрувати біологічні препарати в свої традиційні технології. Це дозволяє зменшити норму добрив на 20-30% без втрати врожайності.

Як ваша компанія відповідає на це?

Ще до початку війни ми заснували платформу BTU Soil Health, спрямовану на відновлення здоров'я ґрунтів. З 2020 року ми організовуємо щорічну національну конференцію до Дня ґрунту, яка стала важливим елементом нашої діяльності. На цій події ми об'єднуємо представників державних органів, бізнесу, провідних науковців та освітян, з метою залучення суспільної уваги до цієї актуальної проблеми.

Чи розробляєте ви рішення саме для зон, що постраждали від бойових дій?

Протягом останніх двох років ми займаємося проведенням модельних експериментів, як в лабораторних умовах, так і в польових. Вибираємо зразки в районах, де сталися вибухи, зокрема в Харківській, Херсонській та Хмельницькій областях. Досліджуємо, як ці події впливають на ґрунт, а також тестуємо біологічні препарати, що здатні сорбувати шкідливі речовини та відновлювати родючість. Результати наших досліджень підтверджують, що біоремедіація є ефективною, хоча результати залежать від типу вибухових речовин, пального та технічних засобів. Крім того, важливим аспектом є правильний вибір рослин, які можуть сприяти оздоровленню ґрунтового покриву.

На конференціях ми обмінюємося цими ідеями. Для нас це більше, ніж просто комерція — це наш внесок у збереження життя на планеті.

Які ваші витрати на дослідження та розробки, а також над якими проектами ви наразі ведете роботу?

Ми маємо багаторівневу систему R&D. Один напрям -- це дослідження ефективності біопрепаратів безпосередньо при виробництві та розробленні нових формуляцій. Інший -- створений нами близько восьми років тому Інститут прикладної біотехнології. Він займається вивченням ефективності дії препаратів у лабораторних умовах, на дослідно-промислових та промислових ділянках, дослідженням сумісності препаратів і проводить широкий спектр агрохімічних та мікробіологічних аналізів.

Ми інвестуємо в середньому від 2 до 4% від нашого обороту. Приблизно 2% з цієї суми йдуть на фінансування нашого R&D-центру, тоді як інші 2% призначені для розвитку, зокрема на зведення нових офісних приміщень та лабораторій. Вже частина з цих об'єктів збудована, і ми активно займаємось внутрішніми роботами.

Це, безумовно, незначна кількість, і ми прагнемо отримати більше. Проте, незважаючи на війну, ми не лише зберегли наші інвестиції, а й змогли їх збільшити. Наприклад, за останні кілька років у нашій команді стало на п'ять науковців більше: з 17 ми виросли до 22. Серед них п'ять мають ступінь доктора наук.

Де ви шукаєте можливості для залучення інвестицій для свого розвитку? Яким чином ви забезпечуєте фінансування?

Ми співпрацюємо з ProCredit банком вже протягом 5-7 років. Це досить надійний фінансовий партнер. Завдяки їх підтримці ми змогли досягти енергонезалежності. Інвестиції в електрогенератори та парогенерацію дозволили нам залишатися автономними під час відключень електрики. Ми встановили два дизельні генератори потужністю 800 кВт, а також парогенератори, оскільки для вирощування мікроорганізмів необхідно використовувати пару, яка забезпечує стерилізацію всіх процесів.

Також ми інвестували в сонячну енергію. У 2024 році ми запустили сонячну станцію потужністю 450 кВт, і вже через кілька місяців змогли зекономити понад мільйон гривень на електроенергії. Для нових офісних приміщень ми закупили вентиляційне обладнання, пелетний котел та інше. Це все стало можливим завдяки швидким і ефективним фінансовим рішенням за останні кілька років.

Раніше отримати кредит було досить складно через надзвичайно високі процентні ставки. Однак сьогодні ситуація змінилася: на ринку з'явилися програми з більш прийнятними відсотками, наприклад, 5-7-9%. Крім того, ми розділяємо спільні цінності з ProCredit, що надає нам впевненості у нашій співпраці. Вони мають екологічну спрямованість, що є для нас важливим аспектом, адже ми співпрацюємо з банком, який підтримує принципи зеленої економіки. ProCredit активно фінансує екологічно відповідальні проекти, і ми високо цінуємо їхній підхід. Взяти кредит — це завжди відповідальність, тому ми дисциплінуємо себе і ретельно плануємо наші фінансові рішення.

Наше зростання складає приблизно 15% на рік.

А який середній показник у галузі?

Біотехнологічна галузь у світі в розрізі добрив та засобів захисту рослин щорічно зростає на 12-17%. В Україні біотехгалузь має великий потенціал, особливо в агронапрямі. Хотілося б бачити зростання в Україні, але наразі галузь більше утримується на певному рівні, оскільки існують значні виклики, такі як зменшення площ землі. До того ж і агросектор має безліч проблем, спричинених війною.

Які новітні технології можуть підвищити ефективність аграрного сектору?

Сучасні технології в аграрному секторі включають використання безпілотників, інформаційних технологій, біотехнологічних розробок та інтеграцію штучного інтелекту в різні етапи виробництва. Завдяки дронам, процес розподілу засобів захисту рослин стає більш ефективним, що сприяє зменшенню витрат води та пального.

Сучасні супутникові рішення дозволяють аграріям своєчасно оцінювати потенційні загрози для врожаю, пов'язані з погодними коливаннями, а також отримувати аналітику щодо точності та якості виконання ключових технологічних операцій -- від обробітку ґрунту до внесення добрив і засобів захисту.

GPS-технології надають можливість здійснювати прозорий моніторинг роботи сільськогосподарської техніки: можна контролювати витрати пального, визначати місцезнаходження засобів, оброблені площі, а також зберігати детальний облік усіх польових робіт.

В цілому, цифрові технології трансформують аграрний сектор у систему, що характеризується точністю, управлінською ефективністю та розрахунками. У сучасній Україні це вже не лише модна тенденція, а невід'ємна частина стратегії розвитку.

Біотехнології ростуть у світі, і їхній вплив на продуктивність вражає: від 0,28 до 0,5 тонни додаткового врожаю на гектар завдяки використанню таких методів, як мобілізація фосфору та калію в ґрунті. Однак аграрний сектор продовжує стикатися з низкою серйозних викликів: поширенням хвороб і шкідників, зниженням здатності ґрунту утримувати вологу, розвитком ерозійних процесів.

У цьому контексті важливим стає використання біологічних фунгіцидів. Ці засоби виявляються ефективними у запобіганні та контролі різноманітних захворювань, мають позитивний вплив на екологію, не накопичуються в рослинах та грунті, сприяють розвитку корисних мікробів, а також патогенні організми не здатні виробити до них резистентність.

В Україні біотехнології набирають популярності. Наприклад, агрокомпанії, такі як Кернел, МХП та Епіцентр-Агро, впроваджують сучасні біорішення на значних територіях.

Практики відновлювального землеробства, зокрема застосування біопрепаратів, сприяють збереженню та відновленню родючості ґрунтів. Щороку дедалі більше агропідприємств в Україні та за кордоном переходять на ґрунтозберігальні технології обробітку -- Mini-Till, Strip-Till, No-Till. Ці підходи дозволяють зберегти природний покрив ґрунту, що позитивно впливає на його структуру, покращує здатність утримувати та поглинати вологу, знижує ризики ерозії, втрат вуглецю та викидів CO₂. Водночас такі системи стимулюють розвиток ґрунтової мікробіоти та підвищують біологічну активність на полі.

Які найбільш поширені виклики виникають у вашій сфері діяльності?

Фінансові, мобілізаційні та кадрові аспекти. Великі агрокомпанії користуються стабільнішими джерелами фінансування та валютними резервами, тоді як малим і середнім підприємствам це дається важче. Багато з цих компаній змушені витрачати свої обмежені ресурси на найнеобхідніші потреби: насіння, паливо та добрива. Це суттєво обмежує їх можливості для проведення експериментів і впровадження новітніх технологій, таких як біотехнології.

В Україні існує серйозна проблема з нестачею кваліфікованих кадрів у різних сферах, зокрема через мобілізацію, еміграцію, низький рівень обізнаності про біотехнології в аграрному секторі та недостатню привабливість роботи в сільському господарстві. Це питання стосується не лише біотехнологів, але й фахівців у виробничій сфері. Щоб подолати цю кризу, ми почали активно співпрацювати з навчальними закладами на центральному та регіональному рівнях, а також розробили спеціалізовані програми стажувань для студентів.

Для подолання цих викликів необхідна комплексна підтримка як агросектора так і біотехнологічної галузі, включно з фінансовими програмами для малих та середніх підприємств, розвитком кадрового потенціалу та сприянням впровадженню інноваційних технологій.