Атаки дронів Шахедів: як направити безпілотники в бік Росії - Вінницькі бджоли.
Засоби РЕБ можуть змінювати напрямок руху ударних дронів "Шахед" за допомогою фальшивих координат, але зробити це дуже важко.
Французький журнал Le Monde повідомив, що українські Оборонні сили використовують радіоелектронні засоби для активного управління ударними дронами "Шахед", спрямовуючи їх у напрямку Росії або Білорусі. Видання Фокус обговорило цю можливість з Анатолієм Масловим, одним із засновників компанії "Вінницькі бджоли", що спеціалізується на розробці систем для перехоплення російських безпілотників.
На думку Анатолія Маслова, для того щоб змінити курс безпілотників "Шахед", необхідно застосувати технологію "спуфінгу" їх навігаційних систем. Спуфінг є одним із методів радіоелектронної боротьби, що полягає у підміні сигналів, які дрон отримує з супутників. Внаслідок цього БПЛА може помилково вважати, що знаходиться в іншому місці, і коригувати свій маршрут, намагаючись досягти запланованої цілі. В результаті ж він фактично летить в напрямку, вказаному засобом радіоелектронної боротьби.
З теоретичної точки зору, українські військові мають можливість змінити курс "Шахедів" і повернути їх до Росії або Білорусі, але реалізувати це на практиці вкрай важко. Ці дрони обладнані особливими захищеними антенами, які розроблені під назвою "Комета". Вони орієнтовані вгору, у бік супутників, тоді як підроблені сигнали зазвичай генеруються знизу.
"Їх непросто заспуфити, оскільки зазвичай засоби радіоелектронної боротьби знаходяться на землі, а не у повітрі, тому інколи складно це зробити", - зазначив Анатолій Маслов.
Він не в змозі підтвердити, чи насправді Україна надішле "Шахеди" в Росію чи Білорусь, оскільки не має доступу до відповідних даних. Проте він вважає, що інформація, опублікована в LeMonde, може бути достовірною.
Система "Покрова" в Україні здатна знищувати ракети та "Шахеди" на певній висоті, застосовуючи метод спуфінгу, що дозволяє їм падати в полях, не завдаючи шкоди. Представник "Вінницьких бджіл" зазначив, що безпілотники зазвичай оснащені альтиметром, який вимірює висоту, тому їм не потрібно покладатись на супутникові дані про свою позицію у повітрі. Це ускладнює можливість їх перехоплення та підміни.
"Цей вид спуфінгу може бути пов'язаний із тим, як 'Шахед' сприймає свої координати. Швидше за все, він отримує дані про своє місцезнаходження в іншій точці, аніж у реальному часі, і намагається коригувати свою висоту, що, зрештою, призводить до його падіння," - висловив припущення експерт.
Анатолій Маслов також прокоментував чутки про те, що Росія готується атакувати Україну роями "Шахедів". Росіяни вже одночасно використовують десятки далекобійних БПЛА, але мається на увазі не просто багато дронів.
"Якщо там додані якісь розумні алгоритми, то рій дронів здатен координуватися і якісніше обходити вузькі місця у нашій ППО. Отримувати інформацію у реальному часі і одразу приймати рішення щодо навігації. Ось, в тому і полягає небезпека в роїв дронів", - висловився представник "Вінницьких бджіл".
Росіяни багато експериментують з механізмами керування "Шахедами". Українські військові знаходили апарати з модемами мобільного зв'язку, терміналами Starlink, камерами і системами передачі відео. З їх допомогою можна відправити дрону якийсь сигнал для коригування маршруту з новою точкою або координатами, для цього навіть не потрібна дуже низька затримка.
Анатолій Маслов зазначає, що таким чином Збройні Сили Росії отримують інформацію про результати завдання одного безпілотного апарата, що рухається попереду. Якщо цей "розвідник" був знищений системами протиповітряної оборони, то інші дрони можуть уникнути небезпечної ділянки.
Інший варіант: існує основний безпілотник, за яким у визначеній послідовності слідують інші. Як тільки оператор втрачає сигнал з провідним БПЛА, його функцію бере на себе наступний у ряді, і так далі.
"У випадку з групою дронів це може здійснюватися в 'інтелектуальному' напівавтоматичному режимі", - підкреслив один із розробників.
Для створення ударних роїв, каже Анатолій, росіянам потрібно мати відповідні технології зв'язку, алгоритми, програмне забезпечення тощо. Це доволі важко реалізувати.
"Можливо, виникне потреба в обчислювальних ресурсах для здійснення обробки даних в режимі реального часу. Я не зовсім впевнений, чи є це критичною проблемою," - зазначив спеціаліст.
Санкції діють і заважають Росії отримувати закордонні компоненти та технології, це стосується й обладнання для роботи машинних алгоритмів. Але системи штучного інтелекту можуть працювати по-різному, і не всі вимагають великих обчислювальних потужностей або роботи з великими обсягами даних.
"Досить розумну діяльність можна організувати й без потужних серверів, забезпечуючи обробку даних у режимі реального часу. Я не можу з упевненістю стверджувати, що саме необхідно для роїв "Шахедів", лише висловлюю свої припущення," – підкреслив Анатолій Маслов.
Відповідаючи на загрозу, яку становлять рої "Шахедів", Україна має можливість розробити зграї дронів-перехоплювачів. Як зазначив Анатолій, виробники стикнуться з аналогічними викликами: необхідністю координації між різними безпілотними літальними апаратами та автоматичним налаштуванням їхньої поведінки в залежності від ситуації.
Коли йдеться про протидію певним "Шахедам", які нині завдають ударів по Україні, дрони-перехоплювачі стикаються з низкою викликів. Безпілотні винищувачі повинні обійти ворожі засоби радіоелектронної боротьби, які спроможні блокувати GPS-навігацію та інші комунікаційні системи в умовах повітряної тривоги.
"Необхідна координація з силами ПВО, які зараз мають задачу якось заглушити "Шахеди", щоб вони не заважали своїм. У випадку ручного керування без систем навігації робота оператора значно ускладнюється, а на великих швидкостях вимагається дуже велика майстерність. Можна встановити автоматичні системи наведення і навігації", - поділився думками Анатолій Маслов.
"Шахеди" зазвичай здійснюють свої польоти над Україною в нічний час, що ускладнює ручне управління через погану видимість у темряві. Дрону-перехоплювачу потрібно подолати певну відстань, щоб виявити і наздогнати ціль, тому вночі важливо мати доступ до сигналів супутників GPS або використовувати системи візуальної навігації для орієнтації. Однак вплив власних засобів електронної боротьби може заважати цьому процесу. Звичайно, можна оснастити дрон термальними камерами — вони здатні виявити ціль за її тепловим випромінюванням і вразити її у повітрі, але не забезпечують орієнтування в місцевості.