6 травня 1920 року завершився Перший Зимовий похід - Новини Весь Харків.

Цю назву отримав партизанський рейд, організований Армією Української Народної Республіки під керівництвом Михайла Омеляновича-Павленка.

Це був єдиний варіант зберегти як саму армію та її дух у той час, як Головний Отаман Петлюра із штабом перебував у Варшавi, так і присутність української армії на окупованій території, що для населення мало неабияке значення. "Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з'явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на "живих людей" напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть", - писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

Військова операція розпочалась 6 грудня 1919 року і тривала протягом шести місяців. За цей період українські збройні сили пройшли близько 3 тисяч кілометрів через Житомирську, Київську, Черкаську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську та Вінницьку області, здійснивши понад 50 успішних військових зіткнень.

Як відомо, після важких поразок у 1919 році у боях з московськими більшовиками і білогвардійцями Армія УНР на чолі з Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на захід в тодішню Волинську губернію, де під Новоград-Волинським опинилась у так званому "трикутнику смерті" - між поляками з північного заходу, більшовиками з північного сходу і білогвардійцями з півдня.

4 грудня в селі Нова Чортория Симон Петлюра скликав військову нараду, на яку були запрошені командарм полковник Василь Тютюнник, начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також керівники п'яти збірних дивізій. Під час зустрічі обговорювалася можливість переходу до партизанської тактики в тилу ворога. На наступний день генерал-хорунжий Михайло Омелянович-Павленко став новим командувачем Дієвої армії УНР, його заступником було призначено отамана Юрія Тютюнника, тоді як Симон Петлюра вирушив до Варшави в пошуках практичної підтримки з боку Польщі.

6 грудня 1919 року Дієва Армія Української Народної Республіки розпочала свій рейд у глибину тилів противника, що в подальшому отримав назву Першого Зимового походу. На той момент українське військо, за різними оцінками, складалося з 5 до 10 тисяч солдатів. Протягом цієї кампанії Дієва Армія провела низку успішних бойових операцій та захопила кілька населених пунктів: 19 березня було звільнено Умань, 5 квітня – Бобринець (Кіровоградська область), а 16 квітня – Вознесенськ (Миколаївська область). Наприкінці квітня армія направилася в Ананьїв і Балту (Одеська область), де надала підтримку повсталим жителям у їхній боротьбі проти більшовиків.

Перший зимовий похід завершився 6 травня 1920 року, коли підрозділи Дієвої Армії УНР зустрілися біля села Писарівка в Ямпільському повіті (тепер Вінницька область) з 2-ю стрілецькою дивізією полковника Олександра Удовиченка, що входила до складу 6-ї польської армії. В той же день інші частини українсько-польських сил звільнили Білу Церкву, а вже 7 травня 1920 року вони вступили до Києва.

Керівництво УНР розраховувало, що звільнення Правобережжя від більшовиків і білогвардійців дозволить зміцнити українську армію, що, в свою чергу, дасть змогу почати наступ на Лівобережжя. Однак, вже в червні 1920 року більшовицька армія прорвала фронт. Поляки відступили. Разом з ними Армія УНР теж була змушена з боями відійти до Галичини.

Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/10860