В яких галузях чоловіки отримують вищі доходи, ніж жінки: проблематика зарплатної нерівності в Україні.

В Україні різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками складає приблизно 18,6%. Проте в деяких секторах ця проблема є значно серйознішою: у галузі мистецтва, спорту та розваг чоловіки отримують на 47,1% більше, у фінансовому та страховому секторах — на 38,7%, а в інформаційних та телекомунікаційних технологіях — на 37,8%. Різниця в середніх доходах зумовлена не лише розміром заробітної плати на окремих посадах, але й структурою зайнятості, доступом до управлінських позицій, перервами в кар'єрі та значним обсягом неоплачуваної домашньої праці.

Про це інформує Управління інспекційної діяльності Вінницької області. На сьогодні, середні доходи жінок залишаються приблизно на 20% нижчими. Проте, картина суттєво змінюється в залежності від професії та галузі, де в окремих сферах різниця може значно перевищувати середні значення.

Причини цього явища не обмежуються лише різницею в оплаті праці для осіб на аналогічних посадах. Загальна статистика формується під впливом таких чинників, як структура зайнятості, співвідношення жінок і чоловіків на високих та керівних позиціях, перерви в кар'єрі, пов'язані з вихованням дітей, а також інші обставини.

У трьох секторах спостерігається значна різниця.

Згідно з інформацією, представленою Держпраці, найбільший дисбаланс доходів виявлено в галузі мистецтв, спорту та розваг, де чоловіки отримують в середньому на 47,1% більше за жінок. На другій позиції розташувалася сфера фінансів та страхування, де різниця в доходах складає 38,7% на користь чоловічої половини.

Ще один помітний розрив відзначається в галузі інформаційних технологій та телекомунікацій, де цей показник становить 37,8%. Отже, у цих трьох секторах відхилення значно перевищує середньоукраїнський рівень.

Особливо вражаючим є те, що до списку потрапили не лише традиційно високозаробітні сфери, такі як фінанси та інформаційні технології, але також і такі галузі, як мистецтво, спорт та індустрія розваг.

Водночас, загальні середні показники по галузі не свідчать про те, що жінкам і чоловікам на однакових посадах роботодавець сплачує різницю в 37-47%. На ці цифри також впливають такі фактори, як рівень займаної посади, кількість відпрацьованих годин, кар'єрні досягнення та внутрішня структура зайнятості в конкретній сфері.

В середньому жінки заробляють приблизно 74% від того, що отримують чоловіки.

У документах Державної служби України з питань праці підкреслюється, що середній дохід жінок становить приблизно 74% від зарплат чоловіків. Також зазначається, що гендерний розрив у заробітній платі становить 18,6%. Ці цифри можуть варіюватися в залежності від методів обчислення та часу, проте обидва показники вказують на продовження істотної нерівності в доходах між статями.

У тривалій перспективі ця різниця впливає не лише на актуальний фінансовий стан особи. Низькі доходи протягом кар'єри можуть суттєво позначитися на заощадженнях, фінансовій автономії та майбутніх соціальних виплатах. Згідно з іншими оцінками, через існуючий розрив жінкам доводиться працювати в середньому близько 6,5 років довше, щоб досягти такого ж рівня заробітку, як і чоловікам.

Які фактори спричиняють відмінності в рівні доходів?

Однією з ключових причин, на яку вказує Держпраця, є структура зайнятості, або ж професійна сегрегація. Жінки значно частіше працюють у тих секторах, де зарплати традиційно є нижчими. До таких галузей належать освіта, охорона здоров'я, соціальні послуги та доглядові сфери, а також сфера обслуговування.

У різних технічних, виробничих та інших високоприбуткових галузях традиційно домінують чоловіки. Крім того, важливим чинником є також неоплачувана праця в домашніх умовах.

Жінки зазвичай присвячують більше часу вихованню дітей та виконанню домашніх справ. Це, як зазначається, може стати на заваді можливості працювати понаднормово, приймати участь у відрядженнях, обирати посади з гнучким графіком або більше зосереджуватись на кар'єрному розвитку.

Окремим аспектом є зарплатні очікування. Згідно з даними Державної служби України з питань праці, жінки частіше готові приймати нижчі зарплатні пропозиції, зокрема через страх отримати відмову від потенційного роботодавця.

Догляд за дітьми також має вплив на професійний розвиток.

Проблема стає особливо помітною після народження дитини. Тривала перерва в роботі може впливати на професійні навички, досвід та можливості кар'єрного зростання. Повернення на попередню посаду або пошук нового місця роботи після тривалої паузи також можуть бути складнішими.

Під час повномасштабної війни до цього додалися нові проблеми. Особливо складною ситуація може бути у прифронтових регіонах, де школи та дитячі садки не завжди можуть повноцінно працювати очно. Через це одному з батьків необхідно більше часу проводити з дитиною, а ця роль нерідко припадає саме на жінку.

Приватні дитячі садки чи інші варіанти догляду при цьому доступні не кожній сім'ї через їхню вартість. У результаті частина жінок змушена обирати роботу з гнучкішим графіком, неповну зайнятість або вакансії з нижчою зарплатою, які простіше поєднати із сімейними обов'язками.

Війна одночасно трансформує ринок праці в Україні.

Широкомасштабна війна викликала також і паралельні зміни. В умовах мобілізації, масової міграції та загального браку робочої сили, роботодавці почали активніше запрошувати жінок до професій, які раніше вважалися виключно чоловічими. Українки все частіше беруть на себе ролі водійок вантажівок, машиністок, гірників, слюсарок, операторок елеваторів та освоюють інші технічні спеціальності.

За даними за 2024 рік, жінки становили 52% кандидатів на вакансії, а чоловіки - 48%. Водночас зміна структури кандидатів ще не означає автоматичного зникнення зарплатного розриву.

Однією з актуальних проблем залишається обмежена присутність жінок на вищих управлінських рівнях. Згідно з наданими даними, їхня частка у топменеджменті складає всього 17,7%.

У 2024 році жінки активно займаються розвитком власного бізнесу, займаючи 61% серед нових підприємців. Серед найбільш затребуваних галузей можна виділити медицину, освіту, управління персоналом, соціальні послуги та виробництво одягу.

Які дії має намір вжити уряд?

В Україні реалізується Національна стратегія боротьби з гендерною нерівністю в оплаті праці, яка має на меті поетапне зменшення різниці в заробітках. Одним із завдань є зниження гендерного розриву в оплаті праці до 13,7% до 2030 року.

Серед ключових завдань Держпраці виділяється аудит зарплат на підприємствах, виявлення та вирішення дисбалансів, просування принципів недискримінаційного найму, а також забезпечення рівних шансів для професійного і кар'єрного зростання.

Справа полягає не лише в величині зарплати на певній позиції, а й у можливостях жінок отримувати доступ до професій та управлінських посад, що забезпечують вищі доходи. Важливим аспектом є також створення умов, які дозволять працівникам з дітьми поєднувати сімейні обов'язки з кар'єрними досягненнями, не змушуючи їх відмовлятися від професійного зростання.

Як раніше повідомляв OBOZ.UA, за чотири роки повномасштабної війни структура найбільш високооплачуваних вакансій в Україні зазнала значних змін. У серпні 2026 року медіанна заробітна плата для керівників відділів продажів становила 110 тисяч грн, тоді як штукатури могли розраховувати на 80 тисяч грн, а фасадники та плиточники - на 70 тисяч грн кожен. Найбільша потреба роботодавців спостерігається у сферах продажу, водіїв, різноробочих, вантажників та кухарів.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!