У Вінниці проводять останню шану 30-річному морському піхотинцю Дмитру Бірібкіну, який трагічно загинув в Донеччині.

* Дмитро Бірібкін переїхав до Вінниці після початку повномасштабного вторгнення, а вже восени 2024 року став на захист України.

Морський піхотинець на прізвисько "Робін Гуд" загинув у битві поблизу Новоселидівки в Донецькій області, коли йому виповнилося всього 30 років.

Сьогодні Вінниця прощатиметься з українським захисником, морським піхотинцем Дмитром Бірібкіним. Цей герой, що походить з Донеччини, у жовтні 2024 року вступив до Збройних сил України, служачи під позивним "Робін Гуд" у 35-й окремій бригаді морської піхоти, яка носить ім’я контр-адмірала Михайла Остроградського.

Життя мужнього Захисника обірвалося 7 листопада 2024 року в бою поблизу села Новоселидівка Покровського району Донецької області. Герою назавжди залишилося 30 років.

"Я ніколи не зраджу свою рідну Батьківщину та захищатиму кожного", - з такими словами Дмитро вирушив на війну, згадують рідні.

"Він втілював стійку віру в справедливість і завжди прагнув підтримати тих, хто слабший, - розповідає мати загиблого героя Неля. -- За своїми моральними принципами син дійсно нагадував сучасного 'Робіна Гуда'. Він завжди був першим, хто приходив на допомогу та йшов у бій, захищаючи інших. Саме таким його запам’ятали товариші, саме таким яскравим світлом він залишиться в пам'яті всіх, хто його знав."

Дмитро Бірібкін з'явився на світ 28 вересня 1994 року в Добропіллі, що розташоване в Покровському районі Донецької області. Після завершення навчання у місцевій школі він отримав професійну освіту в Слов'янському фаховому коледжі транспортної інфраструктури, що визначило його подальшу кар'єру на залізниці. У рідному місті Дмитро працював упорядником поїздів. Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії, він разом із великою родиною — матір'ю, трьома братами та сестрою — змушений був залишити свою домівку. Вінниця стала надійним і безпечним притулком для них.

"Діма вирізнявся світлою та доброю душею, яких небагато. Він зовсім не мав шкідливих звичок. Був лагідним і надзвичайно чуйним, -- згадує мати. -- Як наймолодший серед моїх синів він з підліткового віку допомагав мені в усьому: няньчився із сестричкою, порався по господарству. Коли ж кілька років тому я травмувала ногу, практично носив мене на руках, не відходив ні на крок і виходив.

Дмитро завжди відзначався рішучістю у досягненні своїх цілей: коли він чогось бажав, то неодмінно домагався цього. Навіть після розлучення він залишався відданим батьком для своєї доньки. Повернувшись з війни, син прагнув створити міцну родину, виховувати дітей у спокої та докладати зусиль для відновлення своєї країни.

Церемонія вшанування пам'яті Дмитра Бірібкіна стартує о 12:00 в приміщенні Спасо-Преображенського кафедрального собору. Поховання героя відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського цвинтаря.

Редакція RIA/20 хвилин має ініціативу під назвою "Героям Слава!". Ми ділимося історіями наших видатних захисників з вінничанами, щоб слава про їхню відвагу та героїзм звучала далеко за межами України. У нас є багато причин для гордості!

Ми також регулярно висвітлюємо діяльність волонтерів і організацій, які надають підтримку військовим та людям, постраждалим від війни. Усі ці розповіді зібрані в спеціальному розділі під назвою "Герої тилу". Ознайомитися з ними можна за цим посиланням.

Вас може зацікавити:

Такої Вінниці більше не зустрінеш: архівні відео святкування Дня Незалежності понад дві десятиліття тому.

Як коректно оформити декларацію на зброю у Вінницькій області: покрокова інструкція від поліції.

Забутий корупціонер: отримав штраф за хабар у 2000 доларів. Де нині ексчиновник Вінницької ОВА?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google