Майстриня з Вінниччини виготовляє неповторні вироби. "На створення хлопця та дівчини пішло два місяці" - Стиль життя.

Декілька виробів з соломи, сухоцвітів та лози вражають своїми величезними розмірами.

Надія Горовенко з села Заозерне вже понад десять років займається створенням вічних віночків і букетів. Але це ще не все: вона також виділила 30 соток свого городу для вирощування рослин, які необхідні для її творчої діяльності.

"Моя любов до квітів прийшла від мами. Творчістю я почала займатися після виходу на пенсію, коли діти виросли і пішли своїми шляхами," – ділиться 64-річна Надія Горовенко. "Колоски та квіти надають мені сили та піднімають настрій, адже все, що я створюю, є красивим, ароматним і близьким до серця. Техніку соломоплетіння я освоїла самостійно, а багато нових ідей знайшла в інтернеті. Мої букети та композиції – це результат моєї уяви." За словами майстрині, вона вже виготовила близько тисячі виробів, які витримують сонячне світло, але не переносять вологи. Їй у зборі рослин допомагає чоловік.

"Уже заготовили левову частину соломи, залишився овес, бо його збираю зрілим, -- каже майстриня. -- Люблю працювати із житом, воно довге, рівне, міцне й чудово гнеться. Пшенична солома м'яка, проте коротша. Від осоки, аїру й лаванди у хаті стоїть неймовірний запах. Після збору рослини необхідно перебрати, посортувати за розмірами, висушити, пофарбувати, відбілити чи стабілізувати. Перед плетінням солому замочую, щоб було легше працювати, якщо ж складати букет -- лише зволожую її. Нині активно нарізаю злакові на букети, композиції, дідухи, ангели. Плету й капелюхи. Якщо працювати щодня по декілька годин, то на виготовлення одного йде приблизно тиждень. Цукерницю з кукурудзяного листя роблю за два дні, а кошик з лози -- десь за сім".

Майстриня навіть створює "скульптури" у натуральну величину. "Одного разу я виготовила з соломи хлопця та дівчину — українців. На їх виготовлення пішло два місяці, адже вони були майже два метри заввишки, — розповідає вона. — А ще одного разу мені замовили півтораметрового дідуха. Потрібно було також зробити каркас для нього, і в цьому мені допоміг чоловік".

Свої вироби жінка продає, дарує і дуже часто передає на благодійність. "Організовую ще й майстер-класи, ціна за вхід у середньому 200 гривень, всі кошти відправляю на потреби армії, -- додає Надія Горовенко. -- Також в'ялимо фрукти та ягоди з власного саду, аби бійці смакували енергетичними батончиками. До речі, мої племінники теж на війні".

На завершення, Надія Горовенко повідомила про свої наміри заснувати музей сільського побуту в старій глиняній хатині. Вона вже зібрала деякі експонати, які включають меблі, посуд, ткацький візок та власноруч виготовлені вироби.