Коли батько може позбутися права на отримання виплат після загибелі військовослужбовця.

Багато батьків, які не були активними у вихованні своїх дітей, сьогодні вимагають відшкодування за втрату своїх на фронті. Такі ситуації стають все більш поширеними.

"Гроші мені не потрібні... Я лише прагну повернути свого сина... А його біологічний батько, який відмовився від дитини, тепер раптом бажає мільйонів," -- з важким серцем говорить 47-річна Анна Беспалова, що втратила сина на війні. Жінка вражена, що колишній партнер несподівано "згадав" про своє батьківство і вважає, що має право на фінансові виплати.

"ВОНА ЙОГО НЕ ЗАЦІКАВЛЯЄ!"

"Чоловік покинув мене з малою дитиною на руках -- синові не було ще року, -- згадує пані Анна зі села Звенигород, що на Львівщині. -- Пішов і більше у нашому житті не з'являвся. Мені на той час не минуло й вісімнадцяти. Було дуже важко. Я не працювала. Ми не мали грошей на молоко, не мали за що одягтися. Допомагали сусіди, мої сестра і брат... Якось я наважилася зі сином поїхати до чоловіка в село на Вінниччину і попросити допомоги. Але Василь нас бачити не хотів. На той час у нього були вже інша дружина й дитина. Його сестра прогнала нас із подвір'я. Сказала: "Щоб я вас тут більше не бачила! Василя Олег не цікавить! І ніяких аліментів платити він не буде!"

Коли синові виповнилося три роки, Анна познайомилася з Сергієм. "Я зрозумів, що Аня не підтримує зв'язок з колишнім чоловіком, тому ми вирішили жити разом і створили свою родину, -- розповідає 51-річний Сергій Акіншин. -- У той час я служив у війську, тож ми часто переїздили з одного місця в інше, але більшу частину нашого життя ми проводили у Львові. Я ніколи не зустрічався з першим чоловіком Ані, який мешкав на Вінниччині. Олег став для мене майже рідним сином. Він навіть називав мене татом".

Хлопець не мав жодного уявлення про свого біологічного батька. Проте вітчим вважав, що прийде час, коли синові потрібно буде відкрити правду. "Я кажу Ані: "Коли Олег стане старшим, він може випадково дізнатися, що я не його справжній батько. Наприклад, якщо Василь вирішить зустрітися з ним і приїде. Це може стати для сина великим шоком. Краще підготувати його до цього заздалегідь." Коли Олегу виповнилося десять років, ми вирішили розповісти йому правду. Син трохи засмутився, -- чоловік ледь стримує емоції, -- але біологічний батько так і не з'явився в його житті".

Після початку повномасштабного вторг­нення вітчим пішов служити. 27-річний Олег долучився до лав Збройних сил у 2023-му. "Якось ми розговорилися зі сином, -- згадує Сергій. -- Він каже: "Дивись, тату, триває війна. Статися може все що завгодно. Може, мені все-таки варто розшукати батька". Ми не заперечували". Написали електронного листа на адресу територіальної громади, де живе Василь, пояснили, що розшукуємо його".

"Я уявляла, як батько, з яким син прагнув зустрітися, сідатиме в потяг і приїде до нього, але цього не сталося, -- ділиться Анна. -- Олег спілкувався з ним тільки по телефону. Після поранення на фронті сина відпустили додому, до Львова. Я зателефонувала Василю, просила його приїхати, щоб побачитися з Олегом. Але він відповів, що Олег вже не дитина і що не збирається його розважати."

Згодом син надумав сам поїхати до батька в гості -- вирушив на Вінниччину разом з побратимом. "Сім'я Василева прийняла хлопців, але батьківського теп­ла Олег не відчув, -- наголошує мати. -- Ба більше, за столом колишній чоловік постійно звертався до сина від другого шлюбу -- "синку", а про Олега висловився "той". Олега це дуже обурило..."

Біологічний батько почав проявляти інтерес лише після загибелі сина. Він приїхав з дружиною, щоб впізнати тіло, а потім взяв участь у похоронних обрядах. Тепер він висуває вимогу отримати свою частку з 15 мільйонів. "Ми подали позов до суду з проханням призупинити виплату компенсації, -- пояснює Анна. -- Зрозумійте мене правильно: я не борюся за гроші. Вони мені не потрібні. Я хочу лише свою дитину, але, на жаль, її вже не повернути... Я не хочу, щоб кошти отримав той, хто залишив дитину в скрутний час, коли ми переживали важкі часи".

Пан Сергій зазначає, що свого часу Анна не позбавила Василя батьківських прав, він сам себе їх позбавив -- не цікавився дитиною і не втручався у життя сім'ї. А тепер мають клопіт. Змушені доводити в суді, що самі ростили сина. "Василь каже, що допомагав виховувати сина, -- зауважує пан Сергій. -- Це брехня. Я, для прикладу, маю фотографії -- як учив Олега плавати, як ми разом читаємо книжки. Він таких фото не має. Та й копійки за все життя синові не дав".

АЛІМЕНТІВ НЕ ПЛАТИЛИ, А НА ДОПОМОГУ ПРЕТЕНДУЮТЬ

На жаль, існує чимало випадків, коли батьки, які не брали участі у вихованні власної дитини, намагаються отримати компенсацію за смерть сина. Це підтверджується судовою практикою. Наприклад, у квітні 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення про відсторонення батька від отримання одноразової допомоги. З позовом виступила мати загиблого військового. Це сталося після того, як біологічний батько подав заяву на отримання компенсації. Позивачка змогла довести в суді, що чоловік регулярно ухилявся від сплати аліментів і був засуджений за систематичне невиконання своїх батьківських обов'язків.

Ось ще один випадок. Після загибелі військовослужбовця Міноборони призначило одноразову допомогу його матері, дружині та батькові -- у рівних частках. Батько не проживав із сім'єю з 1981 року, не виховував сина та не платив аліментів. У 1995 році його засудили за злісне ухилення від сплати допомоги. Мати звернулася до суду, щоб позбавити колишнього чоловіка права на виплату. Хмельницький апеляційний суд визнав, що батько не має права на одноразову допомогу через те, що не утримував сина.

Проте не завжди рішення суду стає на користь батьків, які виховували свою дитину та втратили її під час бойових дій. Як повідомляє Рівненський апеляційний суд, матір загиблого військового намагалася позбавити колишнього чоловіка права на отримання виплат. Вона стверджувала, що батько не був залучений до виховання сина. Проте суд відхилив її позов. Основна причина полягала в тому, що мати не надала достатніх доказів щодо заборгованості з аліментів або юридичних наслідків за їх несплату. Більше того, батько не був позбавлений батьківських прав. Суд підкреслив, що простого факту відсутності участі батька у вихованні дитини недостатньо для прийняття такого рішення.

Доказів, що батько не займався вихованням сина, дуже мало.

Хто з членів сім'ї має право на фінансову підтримку після втрати військового?

-- Перелік тих, хто має право на одноразову грошову допомогу, визначено у статті 161 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", -- пояснює юристка та керівниця ветеранського напряму ГО "Юридична сотня" Ольга Термено. -- Сума розподіляється рівними частками між усіма членами сім'ї загиблого, які мають право на виплату. Виплачують кошти поетапно: 1/5 суми одразу після призначення, а решту -- рівними частинами щомісяця.

Коли є особисте розпорядження військовослужбовця, право на отримання виплат мають особи, на користь яких воно складене. Якщо в загиб­лого чи померлого особистого розпорядження немає, то право на компенсацію мають його діти; вдова (чи вдівець); батьки, якщо вони не були позбавлені стосовно нього батьківських прав; внуки, якщо на момент загибелі (чи смерті) їхні батьки загинули (чи померли); жінка (або чоловік), з якою (чи з яким) проживали однією сім'єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому, якщо цей факт встановлено рішенням суду.

"У разі відсутності особистих вказівок, допомога розподіляється порівну між усіма правомірними отримувачами," пояснює військовий адвокат Назар Олексюк. "Наприклад, якщо залишилися дружина, мати, батько та одна дитина, кожен з них отримає по 25% від загальної суми. Якщо ж хтось відмовиться від отримання допомоги або не скористається своїм правом протягом трьох років, його частка буде перерозподілена серед інших отримувачів в рівних частинах."

На цьому етапі часто постає одне з найскладніших питань для родини: чи справедливо, що батько, який роками не підтримував зв’язок із сином, не брав участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні, після його смерті отримує таку ж частку спадщини, як і мати, дружина або діти? З березня 2024 року законодавство вводить механізм, який за певних обставин дозволяє виключити такого батька з кола спадкоємців. Однак лише морального осуду недостатньо для вирішення цієї ситуації.

Як можна відмовити батькові у виплатах, якщо він не брав участі в вихованні сина, який загинув на фронті?

Certainly! Here’s a unique version of your text: Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Н. Олексюк:

-- У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено, а вже призначену виплату припинено або призупинено, якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання загиблого за його життя. Ключові слова тут -- "ухилення від утримання". Закон не ставить знак рівності між цим поняттям і неучастю у вихованні. Не телефонувати, не приходити на дні народження, не підтримувати емоційного зв'язку -- безумовно, важливі речі для оцінки сімейних стосунків. Але самі собою вони ще не доводять свідомого невиконання матеріального обов'язку батька. Простими словами, суд має побачити не лише те, що батька фактично не було в житті дитини, а й те, що він був зобов'язаний та мав можливість допомагати, проте свідомо цього не робив.

Як часто суди вирішують позбавити недобросовісного батька зобов'язань щодо виплат?

О. Термено:

-- Підставу для відмови у виплаті через ухилення від утримання запроваджено законом №3515-IX, тож практика формується лише з 2024 року й поки що непоширена. У судових рішеннях простежується закономірність: суди задовольняють такі позови, коли ухилення підтверджене документами (рішенням про стягнення аліментів і заборгованістю за ними, вироком або постановою про притягнення до відповідальності). Коли є лише власні пояснення та показання свідків, суди здебільшого відмовляють.

Certainly! Here’s a unique version of your text: Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Н. Олексюк:

Офіційна статистика з цієї специфічної категорії справ не надається судовою системою. Проте, у відкритих джерелах вдалося виявити 13 судових справ, що стосуються спроб виявити ухилення одного з батьків від фінансової підтримки загиблого військовослужбовця та позбавити його можливості отримувати грошову допомогу. У 10 з цих справ були ухвалені рішення по суті, тоді як три справи залишалися на стадії розгляду.

На рівні першої інстанції позивачі отримали позитивний результат у п'яти з десяти справ -- тобто у 50%. Але ця цифра вводить в оману, якщо не простежити подальшу долю рішень. Частину з них скасувала апеляція, ще у частині випадків оскарження позитивного результату триває. Стійкий успіх зберігся приблизно у 22 -- 25% завершених спорів. Інакше кажучи, успішна приблизно одна справа з чотирьох, а не кожна друга. Лише в одній із дев'яти розглянутих по суті унікальних справ позитивний результат підтвердив апеляційний суд. Ці дані потрібно читати обережно. Це не офіційна статистика Єдиного державного реєстру судових рішень і не прогноз результату конкретної справи. Проте вона добре показує загальну тенденцію.