Економічний огляд: які сюрпризи підносять ціни на нафту, земельні ділянки та сільськогосподарські культури.

Про останні тенденції на світовому ринку енергоресурсів, а також про їхній вплив на внутрішні ринки пального та землі

Нещодавно спостерігається, що повернення цін на нафту до рекордних рівнів викликає стрімке підвищення цін на пальне в Україні. Водночас, через труднощі з експортом і зберіганням, зерно втрачає у вартості. Проте, незважаючи на ці виклики, люди продовжують вірити, що їхня земля зможе приносити прибуток, навіть якщо не зараз, то в майбутньому. У результаті вартість купівлі та оренди земельних ділянок зростає, незважаючи на військову невизначеність в країні.

НАФТА Й ГАЗ ПОСТУПОВО НАБЛИЖАЮТЬСЯ ДО ЦІНОВИХ МАКСИМУМІВ

Новий виток напруженості на Близькому Сході знову підвищив ціну на нафту до психологічної межі у 100 доларів за барель. Такі відмітки на глобальних ринках не спостерігалися вже близько двох місяців. У четвер котирування на сировину марки Brent досягло 101,1 долара за барель, а американська нафта WTI зросла до 96,24 долара. Таким чином, з початку серпня, коли напруга в американо-іранському конфлікті дещо зменшилася, ціни на "чорне золото" піднялися майже на третину.

Через нещодавні атаки хуситів (яких підтримує Тегеран) на низку міст у Саудівській Аравії, американські удари по іранських нафтових танкерах та іранські - по іноземних суднах та базі США в Йорданії вкотре посилилися перебої з постачанням сировини із цього ключового нафтовидобувного регіону.

Це штовхає вгору і світові ціни на нафтопродукти та інші вуглеводні. Гуртові ціни на бензин та дизпальне вже досягнули максимальних показників із початку року, перевищивши 1400 дол. за тонну. Отже, за прогнозами директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, роздрібна вартість пального в Україні упродовж найближчих тижня-півтора може збільшитися ще в середньому на 3 гривні за літр.

"Україна в значній мірі покладається на імпорт пального, тому коливання світових цін миттєво відображаються на цінах на нафтозаправних станціях. Наприклад, дизельне паливо, яке нині продається за приблизно 92 гривні за літр, має шанси на підвищення ціни до 95 гривень, а бензин А-95 може подорожчати приблизно на 3 гривні за літр," - зазначив експерт у сфері пального.

Він не відкидає думки, що за подальшої ескалації на Близькому Сході пальне в Україні подорожчає ще більше. І з цим, на жаль, нічого не вдієш.

Крім того, як відомо, проблеми не приходять самі по собі. Вартість "блакитного палива" може досягти рекордних показників. На нідерландському хабі TTF ціни на природний газ із доставкою у жовтні досягли найвищого рівня з грудня 2022 року, перевищивши 80 євро за МВт-год. Якщо перевести це у кубометри, стає очевидно, що на цьому ринку незабаром буде досягнута важлива психологічна межа - 1000 доларів за тисячу кубометрів. Хоча, враховуючи ПДВ, ця "кругла" цифра вже перевищена, і в Європі газ коштує близько 52,5 тисячі гривень за тисячу кубометрів, що становить приблизно 1176 доларів за актуальним курсом.

І в цьому аналітики винуватять ескалацію на Близькому Сході. Ідеться як про опосередкований вплив на газові ціни динаміки нафтових котирувань, так і про прямі наслідки обмеження постачань скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Адже до початку війни на Ормузьку протоку припадала п'ята частина світових обсягів перевезення СПГ. Плюс треба брати до уваги й "місцеві" впливи: рівень запасів газу в ЄС перед опалювальним сезоном не найкращий, сховища заповнені лише приблизно на 67% проти майже 80% на цей час торік.

Ситуація на внутрішньому українському ринку наразі не має значного впливу: вартість газу в Україні залишається суттєво нижчою, ніж у Європі. Як зазначає Укрінформ, наприкінці серпня країна вже накопичила 14,6 мільярдів кубічних метрів газу у підземних сховищах, що перевищило заплановані обсяги для початку опалювального сезону 2026/2027 більш ніж на два місяці. Ці кількості мають забезпечити комфортне перезимування. Проте, враховуючи зростаючі ризики для власного видобутку газу, додаткові резерви не були б зайвими. Інше питання полягає в тому, чи зможе країна витримати високі темпи імпорту в умовах пікових цін у Європі.

ЗЕРНО: ХТО ЗБЕРЕЖЕ, ТОЙ, МОЖЕ, І ЗАРОБИТЬ

Внутрішні ціни на зернові продовжують знижуватися, що зумовлене низкою факторів, зокрема проблемами з експортом, триваючими ударами Росії по портовій інфраструктурі, великими залишками з попереднього сезону та активною фазою збору врожаю. Наприклад, з початку вересня вартість ячменю впала на 100-300 грн за тонну через слабкий попит з боку експортерів і місцевих споживачів. Мінімальна ціна на фуражне зерно знизилася до 5500 грн за тонну, а пивоварний ячмінь тепер коштує 6400-6500 грн. Кукурудза також демонструє тенденцію до зниження цін, з показниками 7250-7500 грн за тонну. Щодо пшениці, то її вартість залишається порівняно стабільною, приблизно на рівні 8700 грн за тонну, хоча й залишається на нижчому рівні.

І це при тому, що за нормальних умов аграрії і трейдери за нинішньої глобальної ситуації могли б добряче заробити на експорті. Адже цінові тенденції на світових ринках протилежні: за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, світові ціни на зернові й продукти харчування досягли максимуму з 2022 року. Пшениця подорожчала на 2,6% за місяць, і тепер її вартість на 15% перевищує торішні показники. Кукурудза додала в ціні близько 2,5%, ячмінь - понад 5%.

Крім труднощів із експортом зернових, українські аграрії незабаром можуть зустрітися з новою викликом.

До жовтня в Україні може виникнути нестача потужностей для зберігання урожаю, попередили в Представництві ЄС у Києві. За оцінками європейських партнерів, нашим аграріям доведеться вирішувати проблему забезпечення навіть мінімальних умов для тривалого зберігання близько 9 мільйонів тонн зерна. Внутрішні запаси швидко зростають у зв’язку з продовженням збору врожаю та суттєвим зменшенням обсягів експорту в порівнянні з минулими роками. Альтернативні маршрути через "Шляхи солідарності" ЄС не здатні повністю компенсувати втрачені, щонайменше на 90%, морські перевезення.

Водночас, тривалі труднощі з експортом та зберіганням, на думку європейських експертів, матимуть негативний вплив на глобальний продовольчий ринок. Україна виступає ключовим учасником у цій сфері.

Зрозуміло, що одним із можливих рішень стала б домовленість з російською стороною щодо розблокування морських шляхів. Однак, оскільки на здоровий глузд агресора покладатися не можна, Україна прагне максимально підтримати аграріїв у питанні зберігання продукції. Зокрема, це реалізується через забезпечення виробників полімерними зерновими рукавами. У зв'язку з браком внутрішніх ресурсів, країна сподівається на допомогу від міжнародних партнерів.

Аграрії мають можливість до 13 вересня подати заявки на безкоштовне отримання рукавів для тимчасового зберігання врожаю, здатних вміщувати близько 200 тонн кожен. Ця ініціатива реалізується в рамках проєкту Міністерства аграрної політики та продовольства за підтримки Європейського Союзу, Державного департаменту США, Уряду Канади та Фонду Говарда Г. Баффета.

Агровиробники, які обробляють від 100 до 3000 гектарів землі в таких областях, як Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська чи Чернігівська, можуть отримати підтримку. Пріоритет надаватиметься підприємствам, інфраструктура яких постраждала внаслідок військових дій. Заявки приймаються через Державний аграрний реєстр (ДАР).

ЗЕМЛЯ: 300 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗА ГЕКТАР? ЦЕ ЦІЛКОМ ДОСЯГНУТО!

Попри тимчасові виклики у сфері доходів від вирощеного врожаю, українські фермери зберігають оптимізм щодо майбутнього та активно займаються формуванням власних земельних банків. У медіа та соціальних мережах можна побачити безліч оголошень про купівлю земель сільськогосподарського призначення та оренду паїв. Цей підвищений інтерес впливає на ціни на землю в Україні. Хоча нещодавно були побоювання, що функціонування ринку землі під час війни призведе до масового скуплення селянських ділянок за низькими цінами, ситуація виявилася зовсім іншою. Цінові тенденції формують саме продавці, що призводить до постійного зростання цін у договорах купівлі-продажу. Серпень, незважаючи на складнощі для агроекспорту та невизначеність з планами та ресурсами для осінніх посівів, не став винятком, хоча обсяги продажів дійсно помітно зменшились.

Середня ціна одного гектара земельних ділянок збільшилася більше ніж на 2700 грн у порівнянні з липнем, досягнувши 80542 грн.

Вартість землі варіюється залежно від регіону, коливаючись від 34,910 до 260,970 грн за гектар, зазначають експерти спеціалізованого видання agronews.ua.

Найвища вартість земельних ділянок в Україні зафіксована у Львівській області, де середня ціна становить близько 260970 грн за гектар. Натомість, найдоступніші наділи розташовані в Донеччині, де ціна сягає 34910 грн за гектар, а також у Херсонській області, де вартість становить 35775 грн за гектар.

Середня ринкова вартість оренди одного гектара сільськогосподарської землі в Україні приблизно становить 200 доларів (або 8900 гривень) на рік, не враховуючи податки. У різних регіонах ціни на оренду можуть змінюватися від 100 до понад 400 доларів за гектар. Найнижчі ставки спостерігаються у Сумській, Чернігівській та Харківській областях, де оренда коштує від 100 до 150 доларів за гектар на рік. Водночас, вартість оренди в Київській, Черкаській, Вінницькій та Хмельницькій областях коливається в межах 150-250 доларів за гектар на рік.

Ціна суборенди державних та комунальних земель, що реалізуються через аукціони на платформі Prozorro.Продажі, може коливатися в межах від 21500 до 30500 грн за гектар (480-680 доларів) і навіть перевищувати ці значення через значну конкуренцію.

Загалом за час роботи системи в оренду передали вже понад 236 тис. га такої землі. Водночас сукупний результат земельних аукціонів (надходження до державного та місцевих бюджетів) перевищив 10 млрд грн, що в умовах нинішніх проблем із наповненням держбюджету дуже важливо.