"Безпека і дотримання конституції повинні діяти в тандемі": Андрій Магера про засідання Верховної Ради в укритті.

Зала засідань Верховної Ради України. Джерело: Суспільне.

"На першому місці — забезпечення безпеки, на другому — дотримання конституційних норм."

Пане Андрію, як ви оцінюєте ініціативу апарату Верховної Ради щодо проведення засідань та голосувань у спеціально облаштованому укритті?

Ми знаходимося в умовах воєнного стану, що викликаний повномасштабним вторгненням Росії. Коли існує реальна небезпека, зокрема, загроза з повітря, важливо, щоб діяльність українського парламенту відповідала двом основним принципам. По-перше, необхідно забезпечити безпеку, а по-друге, дотримуватися конституційних норм. Обидва ці аспекти мають бути враховані одночасно, адже жоден з них не може компенсувати інший. Якщо з безпекою все зрозуміло – депутати не можуть знаходитися в залі, це має бути захищене місце для роботи. Наприклад, укриття – підвал, якщо говорити просто. Проте постає запитання: яким чином депутати можуть збиратися та голосувати, щоб їхні рішення та зібрання, які варто вважати пленарними засіданнями, відповідали вимогам Конституції?

"У фізичному просторі повинні бути присутніми не менше 226 народних депутатів, і кожен з них голосує особисто."

По-перше, Конституція говорить, що Верховна Рада України працює сесійно. І в розумінні статті 82 Конституційний Суд свого часу офіційно протлумачив, що засідання Верховної Ради України є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 226 народних депутатів. Тобто фізично в одному місці мають перебувати не менше 226 нардепів, тобто більшість від конституційного складу, визначеного Конституцією. Це перший момент.

По-друге, згідно з конституційною нормою статті 84, кожен народний депутат України зобов'язаний голосувати особисто. При цьому Конституція не уточнює, яким чином саме відбувається голосування: чи це буде таємне голосування, подача бюлетенів або підняття рук. Усі ці варіанти, з точки зору Конституції, вважаються прийнятними. Проте є один важливий аспект, на якому варто акцентувати увагу: необхідність верифікації участі депутата в голосуванні, щоб його голос був зарахований і результати не спотворювалися щодо голосування по конкретних проектах. Це ключові моменти: по-перше, фізична присутність депутата, а по-друге, забезпечення того, щоб волевиявлення депутата під час голосування залишалося непорушеним, і щоб подібні випадки не траплялися. Технічні фахівці повинні довести суспільству, що це можливо. Я не є експертом у цій галузі, але всім повинно бути зрозуміло, що це нормальний підхід. Наразі у мене є певні сумніви, які, безумовно, слід розвіяти.

"Віртуальна реальність може функціонувати в будь-якому середовищі, навіть серед дерев у лісі."

Як зазначив голова Верховної Ради Стефанчук, нове обладнане приміщення знаходиться на мінус першому поверсі і включає в себе конференц-зал та сусідні холы. Для народних депутатів вже підготовлено 368 місць, і в разі необхідності їх кількість може бути збільшена. Спікер також акцентував увагу на тому, що голосування у Верховній Раді має відбуватись особисто. Крім того, важливо, що голосування здійснюється виключно в межах приміщення Верховної Ради, тому депутати не зможуть голосувати за межами залу. Проте, виникає питання: як буде забезпечено точність підрахунку голосів?

Ось елементарний приклад. У даний момент, щоб проголосувати в сесійній залі, народний депутат повинен бути фізично присутнім і натиснути кнопку. Якщо депутат знаходиться поза залом, він не має можливості проголосувати, навіть якщо йому це дуже потрібно. Коли виникає пропозиція голосувати в укритті, виникає питання: чи можна бути впевненим, що замість депутата, який не може бути присутнім у приміщенні, що знаходиться на сусідній вулиці, ніхто не скористується його мобільним номером для голосування? Я особисто в цьому не впевнений.

Яким чином вони будуть робити перереєстрацію народних депутатів? Це ж не 10, не 20 людей, а 226, 250, 300, 320 депутатів. Яким чином дізнатися, що голос цього народного депутата -- це голос саме цього депутата, який присутній на засіданні, а не людини, яка випадково отримала доступ до мобільного телефону цього депутата, наприклад, його помічник? Ми цього теж виключати не можемо, тому ці ризики, на жаль, є.

Згідно з другою статтею Регламенту Верховної Ради, голосування відбувається в приміщенні за адресою Грушевського, 5. Проте я б не став надто акцентувати увагу на цій нормі. Що я хочу сказати? Не варто змішувати Верховну Раду з її фізичним місцем. Вона може функціонувати в будь-якому іншому місці, де 226 чи більше народних депутатів зберуться разом. Це може бути альтернатива в Києві або навіть у таких містах, як Вінниця чи Львів. Депутати можуть зібратися в лісі та провести голосування, і це також буде вважатися діяльністю Верховної Ради. Тому не слід обмежуватися лише приміщенням на Грушевського, 5.

"Ми прагнемо запобігти різним формам зловживань під час голосування в укриттях."

Пан Стефанчук наголосив, що про евакуацію чи переїзд Верховної Ради не йдеться, усі депутати голосуватимуть на своїх робочих місцях. А порядок роботи парламенту в укритті планують врегулювати окремою постановою Верховної Ради, однак перед внесенням документа на голосування депутати ще мають протестувати нову систему роботи впродовж тижня. Чи дійсно тут потрібна окрема постанова?

Щодо методу голосування, рішення Верховної Ради є цілком прийнятним варіантом. Підкреслюю, що для нас критично важливо запобігти будь-яким зловживанням під час голосування в укритті, щоб ми дійсно могли бути впевнені, що голосують саме ті народні депутати, які присутні.

З вашого дозволу, дозволю собі згадати про події 2000 року в Українському домі, коли було усунуто комуністичне керівництво Верховної Ради, зокрема Олександра Ткаченка та Адама Мартинюка. Тоді депутатський корпус не зібрався в приміщенні на вулиці Грушевського, 5, а переїхав до Українського дому на Європейській площі, де ухвалив важливі рішення. Цей випадок демонструє, що Верховна Рада може функціонувати за межами звичної адреси. Проте, для легітимності такого переміщення необхідно, щоб Регламент Верховної Ради чітко визначав процедуру, як це реалізувати. Наприклад, можна надати можливість Голові Верховної Ради у період війни змінювати місце проведення засідань, щоб забезпечити ухвалення важливих рішень. Я вважаю, що це був би раціональний підхід.

"Необхідно запровадити обов'язкову реєстрацію для народних депутатів."

Наприклад, коли оголошується тривога повітряного сигналу, частина депутатів залишається в сесійній залі, в той час як інші вже перебувають у безпечному укритті. Чи можливо в такій ситуації проводити голосування через онлайн-систему? Які кроки повинен зробити парламент, щоб визначити статус спільного кворуму та організувати підрахунок голосів?

Принаймні, це слід реалізувати на рівні постанови, а в ідеальному варіанті — внести зміни до Регламенту Верховної Ради, створивши окрему статтю для таких ситуацій. Це передбачає можливість голосування не лише в сесійній залі парламенту, а, наприклад, у підвалі тієї ж будівлі або в інших приміщеннях, розташованих у Києві чи в будь-якому іншому місці України. Ці питання потребують обов'язкового врегулювання.

Перший аспект: необхідно запровадити обов'язкову реєстрацію депутатів, щоб ми могли з'ясувати, хто з них реально присутній на засіданні. Другий аспект: під час голосування ми повинні бути впевнені, що ці депутати дійсно знаходяться в залі, а не вийшли з телефонами або іншими пристроями. Наприклад, чи можливо технічно заблокувати функціонування системи, якщо депутат залишає приміщення? Я точно не знаю, але спеціалісти в цій галузі повинні дослідити це питання. Отже, потрібно передбачити певні механізми, які гарантуватимуть, що альтернативні формати зібрань депутатів і голосування не будуть використані на шкоду для ухвалення рішень Верховної Ради України.

Андрій Магера. Зображення: cdn.chesno.org

"Я не вважаю, що є якась проблема в тому, щоб депутати голосували руками або кидали бюлетені в урну."

Тут також важливо врахувати, що при застосуванні новітніх технологій потрібно забезпечити надійність обладнання. Наприклад, якщо система вийде з ладу або не функціонуватиме, які дії слід вжити в таких ситуаціях?

Існують альтернативні способи вирішення цієї проблеми, принаймні два.

Перший варіант -- коли депутати голосують руками, лічильна комісія ніби організовує голосування цих народних депутатів. Це довго і складно, але це максимально достовірно. І другий варіант -- коли відбувається голосування за допомогою бюлетенів. Тобто є скринька, і народні депутати голосують за якийсь акт. Але обидва ці варіанти -- складні для голосування щодо поправок, наприклад. Є поправки до законопроєкту, їх може бути десятки або й сотні. Уявіть, по кожній поправці пройти в такий спосіб голосування -- це складно, довго, марудно, але це можливо. Наприклад, якщо треба на останньому етапі ухвалити якесь рішення, одне єдине голосування, то взагалі не бачу проблеми, щоб депутати проголосували руками або вкинули бюлетені у скриньку для голосування. Це реальний вихід із ситуації.

"Недотримання Регламенту Верховної Ради або рішення, що регулює порядок голосування, не може слугувати підставою для звернення до Конституційного Суду."

Чи існує ймовірність, що закони, прийняті за альтернативними механізмами, можуть бути оскаржені в Конституційному суді внаслідок можливого порушення конституційної процедури їх ухвалення?

Варто зазначити, що стаття 152 Конституції містить положення, згідно з яким закон чи інший нормативно-правовий акт може бути визнаний неконституційним не лише у випадку, якщо він прямо суперечить нормам Конституції, але й тоді, коли були порушені конституційні процедури їх обговорення, ухвалення або набрання чинності. У таких ситуаціях зазначений правовий акт може бути визнано неконституційним.

Конституція знову підкреслює важливість дотримання процедури під час розгляду питань. Наприклад, якщо на засіданні не було присутніх 226 народних депутатів, це означає, що засідання Верховної Ради не відбулося, що вже є порушення. Також важливо врахувати ситуацію, коли голосування здійснює не сам депутат, а хтось інший від його імені, і це може суттєво вплинути на результати голосування. Щодо набрання чинності, Конституція чітко вказує, що акт може набути чинності лише з дня його офіційного оприлюднення, а не раніше дня ухвалення.

Я навів кілька прикладів, які дійсно можуть стати підставою для Конституційного Суду щодо визнання положення неконституційним. Однак, порушення Регламенту Верховної Ради або її постанови, що стосуються процедури голосування, не є достатньою причиною для подачі скарги до Конституційного Суду. Це варто підкреслити.

"Журналісти повинні мати обов'язковий доступ до засідань парламенту, навіть коли вони проходять у сховищах."

До речі, записи трансляцій засідань, що проходять під час роботи з укриття, залишатимуться у доступі. Проте Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради, що займається питаннями свободи слова, зазначив, що перехід на новий формат може перш за все позначитися на відвідуваності депутатів. Чи дійсно такий спосіб роботи під час повітряних тривог може вплинути на те, як депутати виконуватимуть свої обов'язки?

Я не впевнений, чи це безпосередньо вплине на активність депутатів. Однак доступ журналістів до таких засідань є необхідним. Більше того, Конституція зазначає, що, згідно з загальним принципом, засідання Верховної Ради повинні бути відкритими. Лише у випадку, якщо парламент ухвалить спеціальне рішення про закриття засідання, воно може відбутися в закритому форматі. Отже, зазвичай відкриті засідання повинні проводитися, і журналісти мають отримати можливість їх висвітлювати. Як це організувати в укритті — це ще одна проблема, яку необхідно вирішити.